Українці, з усіма їхніми позитивними рисами ментальності, як-то щирість, працелюбність і відданість, мають також кілька згубних характеристик. Зокрема, йдеться про імпульсивність та нерозважливість. Ми спочатку робимо, а потім, якщо знайдемо час, думаємо, що ж накоїли. Піднімаємо революції – і потому довго боремося з наслідками. Рвемося в Європу, не маючи жодної гадки ані як туди потрапити, ані що там, власне, робити.
У такій ситуації, коли прагнення є, а його обґрунтування відсутнє, на допомогу озброєному вилами народу приходить його інтелектуальна верхівка. Ми маємо кого слухати, лишається тільки навчитися чути. Саме це і пропонуємо зробити, занурившись у 654 сторінки роздумів на тему «Що таке Європа, чи потрібні ми їй і чи потрібна вона нам?», опублікованих у книжці Оксани Пахльовскої «Ave, Europa».
Людина «збоку»
Письмениця і культуролог, професор Римського університету, українка за покликом душі – не за пропискою, Оксана Пахльовська може справедливо називати себе однією з найвидатніших вчених-україністів з еміграційної плеяди вітчизняних інтелектуалів.
Упродовж 1989 – 2008 років – у період від руйнації Берлінської стіни й аж до глобальної світової кризи – письменниця плідно працювала для знайомства українців з європейською культурою, а європейців – з українською. Оксана Пахльовська публікувала статті, доповіді та есе, що згодом і складуть основу фундаментальної праці «Ave, Europa».
Отож, які ідеї авторка вклала у книгу, нагороджену Шевченківською премією? Чим спостереження Оксани Пахльовської, людини «збоку», можуть бути цінні для розбудови української держави та стабілізації нашого хиткого положення на світовій арені?
Здрастуй, Європо, і прощавай…
Шукаючи унікальні риси книги «Ave, Europa», не потрібно заходити далеко. Можна зупинитися вже на її назві. Справа в тому, що у ній закладена цікава гра слів: «Ave» з латинського перекладається і як привітання, і як прощання. Виходить, що авторка вже у назві, двома словами, зашифровує основний зміст книги на понад 600 сторінок.
Статті, есе та доповіді, зібрані під однією обкладинкою, об’єднує тема інтеграції України в Європу. Авторка шукає і, на відміну від багатьох теоретиків і моралізаторів, знаходить механізми подолання бар’єрів, що відділяють українську спільноту від європейської. Не тільки і не стільки політичні, а й культурні, соціальні, ментальні. Оксана Пахльовська виконує роль містка між громадою, що хоче змін, але не розуміє, як їх запровадити, та політичною верхівкою, яка не вміє (або ж і не хоче) чути претензії та пропозиції своїх виборців. «Ave, Europa» – це концентрована суміш доведених до пуття, аргументованих народних закликів до інтеграції.
Сила народних вил
Важливо відзначити, що Пахльовська бере за мету в першу чергу допомогти народові розібратися в його бажаннях та орієнтаціях (не забуваючи при цьому давати чіткі інструкції можновладцям). Принаймні такий висновок можна зробити з мови її твору, зі зрозумілих паралелей та ретроспектив, з безкомпромісних аргументів. Фокус на народному розумінні надає цій збірці всенаціональної ваги, адже завдяки ній українці можуть зрозуміти, яка реальна сила їхніх вил і до чого може призвести боротьба за Європу (швидше за той міфологізований у вітчизняній свідомості образ священної землі щасливих людей, а не за реальний геополітичний союз).
Чорні плями европейської історії
Авторка, однак, частково розвіює ці міфи, спираючись на власний досвід (вона живе і працює в Італії далеко не перший рік). Унезалежнюючись від пропаганди Європи як панацеї для всіх народів світу, що популяризується у нашій постімперській країні, Оксана Пахльовська дає адекватну оцінку перспектив найбагатшого міждержавного союзу на цілій планеті. Вона критикує європейські цінності, пригадує всі політичні прорахунки та зради Європи, усю пролиту нею кров. Усі чорні плями її історії.
654 сторінки надважливої літератури
Пахльовська, аналізуючи українську дійсність, наші міждержавні взаємини, внутрішню політику, спокійно й аргументовано дає відповіді на запитання, що здатні спричинити істерику навіть у найбільш стійких борців за прогресивне майбутнє України. Її мова – категорична, безкомпромісна, раціональна – наче склянка крижаної води в обличчя істерично налаштованому народу.
Нема сенсу сперечатись з експертами, які відзначили «Ave, Europa» Шевченківською премією. Очевидно, що ця книга – приклад ґрунтовної аналітики, об’єктивної рефлексії на національну істерію з приводу європейської інтеграції. Важливість порушених питань, орієнтованість на народ, категоричність та безкомпромісність мови в суміші з чіткістю аргументації формують 654 сторінки надважливого взірця сучасної української літератури.
Автор: Карина Сайфудінова
Фото з Інтернету