МАМА! На яку ми так довго чекали

Історія поза часом і простором, яка з перших же хвилин влучною стрілою потрапляє в твоє тіло, й залишається там до останніх хвилин. Залишається ще протягом багатьох днів і ночей. Історія, завдяки якій ти точно відчуваєш де саме  в тебе серце і знаєш, як воно вміє щемити.
Жодних імен, жодних координат, жодних назв.
Лише Вона(Дженніфер Лоуренс).
Лише Він ( Хав’єр Бардем)

Він – Творець, поет, віртуозний егоцентрист, що знаходиться у вічному пошуку  натхнення, гонитві за ідеально написаними віршами, ідеальним коханням, коханням без питань «Чому» або «Навіщо».
Вона – серце і душа їх прекрасного дому, їх зруйнованого врешті-решт дому,  муза і дружина,уособлення Жіночого початку і абсолютної Любові.

Перед нами власне бачення біблійного сюжету від самого  Аронофскі. Режисера, фільми якого вражають, інтригують, маніпулюють свідомістю, провокують, і залишають за собою безліч питань і не дають жодних конкретних відповідей:«Реквієм за мрією», «Чорний лебідь», «Ной»- ще одне повернення до біблійних мотивів, про початок нового, іншого життя. Кожна історія – таємниця, пульсуючий в потилиці біль.

Непрохані гості приходять до оселі Творця, вони приходять в їх життя і приводять з собою Біль, Хаос і Розруху. Незваний гість -Адам, що зненацька з’являється на порозі їх власного раю, і приводить за собою незвану Єву. Та чи дійсно це Адам, а не змій-спокусник? Жест однієї руки, і їх будинок перетворюється на всі кола пекла, жест однієї руки, і в ньому з’являються божевільні незнайомці, що приводять за собою натовпи інших божевільних незнайомців.Раптове братовбивство, або історія Каїна і Авеля?Ще одне з зашифрованих нам послань. Асоціації виникають одна за одною. Культ Творця та майже усвідомлене їм жертвоприношення своєї власної дитини, Потоп та Війни, що поглинають героїв.

Фільм «Мати» неможливо ідентифікувати за певним жанром. Неможливо дати назву або пояснення тому, що ми побачимо на екрані. Це можна називати абсурдним, називати жахливим,  можна уникати, можна передивлятися знову і знову, в надії  зрозуміти підтекст та символіку,  але точно відомо одне- треба бути готовим. Готовим до того, що цей фільм поглине тебе, не залишить жодного шансу на байдужість і витисне з усіх рамок . Він буде викликати жаль, гнів, роздратування, страх, співчуття й спрагу до справедливості. Але хіба ж справжні та непідробні емоції – не найкраща оцінка для цієї картини?

Автор: Олександра Костенюк

Фото з Інтернету