«Что в имени тебе моём?»: таємниця Панаса Мирного

Відомий письменник плутав Лєрмонтова і Пушкіна, ховав рукопис свого роману у скрині для сала та мав за дружину пацієнтку психіатрії.

Ким є Панас Мирний для пересічного українця? Найімовірніше, туманною постаттю зі сторінок шкільної хрестоматії, біографію якої нас змушували вчити від кірки до кірки. Погодьтеся, бажання знати більше про письменника за таких умов майже аксіоматично відпадає. Якщо з Вами сталося саме так, пропонуємо відкрити загадкового Мирного з нового, цікавішого боку. І навіть якщо не так, не проходьте повз – матимете прекрасну можливість похизуватися в колі друзів своїми знаннями.

1) Панас Мирний, один із найбільш плідних, пошанованих, талановитих українських письменників, – неук? Факти кажуть самі за себе. Уся його офіційна освіта – трирічне навчання в Гадяцькому повітовому училищі. Однак варто відзначити, що з усіх дисциплін старанний Рудченко отримав «відмінно».

2) Панас Мирний, як і  Пушкін, на все життя закарбував у серці образ материної кріпачки, яка опікувалася ним у дитинстві. Жінка стала прототипом «носія народної мудрості» баби Оришки у цілій низці творів письменника: «Хіба ревуть воли, як ясла повні», «Визвол», «Батьки», Казка про правду і кривду», «Замчище», «Голодна воля».

3)Дебютний прозовий твір Мирного – «Лихий попутав» – заснований на реальній історії з життя тогочасного українського соціуму. В архівах письменника дослідники знайшли рукопис із назвою «Характеристика», у якому окреслена розповідь наймички «В.» про реалії її життя. Ці нотатки майже повністю збігаються з перипетіями, які випали на долю головної героїні оповідання Варки Луценкової.

4) Чиновник Рудченко лише кілька разів за життя видав себе як письменника Панаса Мирного. Уперше це сталося під час показу в полтавському театрі п’єси «Лимерівна». На сцені – Марія Заньковецька, у залі – захоплені й натхненні глядачі. Публіка скандувала: «Автора! Автора!». Панас Мирний не стримався і вийшов з-за куліс, забувши про таємницю свого псевдоніма, однак так нічого і не сказав здивованим глядачам. Ніхто не міг повірити, що знайомий їм чиновник і є той самий загадковий письменник.

5)Мабуть, багато в кого виникали ситуації, коли хотілося похизуватися глибокими пізнаннями літературного світу, ненароком процитувавши великих письменників. Мирний не виняток: де-не-де у його творчості та епістолярній спадщині виринають слова «Поэт! Что в имени твоём?» під авторством Лєрмонтова. Однак насправді ж це трохи викривлений варіант початку поезії іншого відомого літератора – Олександра Пушкіна. Мирний безсоромно плутав цих двох письменників.

6) Тихий і дещо відлюдькуватий, Панас Мирний ураз змінив свої життєві позиції з «пасивних» на «активні», потонувши в любові до Олександри Шейдман. Посилав панні хвалебні оди й любовні вірші, сповнені сміливості і пристрасті. Сама ж вона відмовила багатому петербурзькому лікарю (двоюрідному брату, між іншим) заради письменника.

7) Дружина Панаса Мирного Олександра Шейдеман після народження другого сина почала страждати на постійні напади істерії. Письменник навіть змушений був відвезти її до Харкова у психіатричну лікарню, про що так писав у своєму щоденнику: «Господи! Зглянься хоч на те, що ось уже трохи не два місяці, як я без неї горюю; зглянься на діточок, що не бачать матері своєї, не знають її теплої ласки. Допоможи їй, нещасній, подужати свою хворобу якнайскоріше, верни її під нашу оселю, принеси разом з нею мир і спокій в наше безталанне життя.»

8) Панас Мирний, пишучи забороненою тоді українською мовою та бажаючи залишатися інкогніто в літературних колах,  під час обшуків жандармів ховав рукопис свого найвеличнішого роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні» у скрині, де зазвичай зберігалося сало.

9) Син Мирного Михайло,  хто подарував  письменникові єдиного онука, став батьком ще у студентські роки. У зв’язку із цим Панас Якович вирішив самостійно виховувати новонародженого Юрчика: забрав його із собою в Полтаву, вигадав дитині ім’я та похрестив. Своєму синові він писав розлогі листи, розповідаючи про дорослішання онука.

10) 1915 року Панас Рудченко на широку ногу святкував свій день народження. Привітати його, як поважного, високого за рангом чиновника, поспішали впливові персоналії з усієї України. Абсурдно, що водночас із цим полтавська жандармерія розсилала циркуляр про розшук неблагонадійного, революційного письменника Панаса Мирного.

Автор: Карина Сайфудінова

Фото з Інтернету