ARTarea – інтернет-журнал журналу «ARTarea»
Мартін – простий моряк, який виявляє надзвичайну цілеспрямованість. Він долає численні життєві негаразди, і зрештою стає відомим і успішним письменником. Життєвий шлях Мартіна Ідена у багатьох моментах схожий із біографією самого автора – Джека Лондон. Роман поєднав у собі романтичну та реалістичну традиції. Автор присвятив цей твір боротьбі духу непересічної високообдарованої особистості. Головний герой роману стає взірцем для читача та прикладом того, як силою свого характеру можна протистояти викликам долі.
Мартін, як і Джек, виріс в бідності, серед людей нижчої суспільної драбини. У Мартіна так само, як і його творця, рано виникає пристрасне бажання прокласти собі шлях на вершину соціуму, скористатися всіма доступними та можливими моральними і матеріальними благами суспільства.
Джек Лондон у юності
Недопустимим спрощенням було б вважати трагізм постаті Ідена виключно в тому, що він, нібито, відірвався від робочого класу, з якого сам походив, а потім, розчарувавшись у буржуазних культурі та чеснотах, шукав радикальний вихід із ситуації. На перший погляд, так і є. Однак повернутися до колишнього життя Мартін уже не міг. Навіть не тому, що він піднісся духовно та інтелектуально, і йому стало бракувати товариськості та людяності. Тепер Мартін відчував, що різниця між різними юристами та робітниками, з якими він раніше спілкувався, полягає лише в одязі, їжі, помешканні. Але їм однаково ‘‘бракувало того найважливішого, що він знаходив у книжках і відчував у собі’’. Мартін також зрозумів, що ‘‘і сестра, і Морзи були тільки верстовими стовпами на його шляху’’. ‘‘Я веду свою битву самотою’’, — в 1898 році писав Джек Лондон у листі до Мейбл Еплегарт, прототипу Рут Морз. Мартін міг знайти хіба що шлях до правдиво мистецької чи радикальної інтелігенції, до соціалістів, куди його намарно підштовхував поет Бріссенден. Проте, як не змогли стати твердим ідеалом у житті Мартіна ні освіта, ні кохання, ані творчість, ані мистецтво, так само ж забракло йому опори в інших людях. Індивідуалізм допоміг йому вистояти в життєвих перипетіях, однак він же його і занапастив.
Мартін Іден опиняється між двох світів не тільки в особистому, а й у творчому планах. Він розуміє, що його книги не потрібні багатіям, для яких він – швидкоплинна літературна мода. Але вони також не потрібні і пролетаріям, які приречені на тяжку роботу, а тому й байдужі до культурних цінностей та надбань.
Трагедією Мартіна виявилося те, що ‘‘царство гендлярів і крамарів’’ не має місця для поета, як для носія нового і незвіданого, а тим самим для них ворожого та крамольного.
‘‘Мартін Іден’’ – це ковток свіжого повітря не лише для тогочасного буржуазного суспільства, а й для сучасного читача. Недарма книжка, написана в 1909 році, не полишає й нині полиці книгарень.
Автор: Ірина Ісаєва
Фото з Інтернету