«Мені буде приємно розказувати, що я кримських татар з лука вчив стріляти», – як кримці їздили на Волинь

Весна у Луцьку розпочалася з початком нової дружби волинян з кримськими татарами. На минулих вихідних в рамках молодіжного соціально-культурного проекту «Крим.UA» активна молодь Луцька зібрала кримських татар, вимушених переселенців з різних міст України.

Знайомство двох культур і традицій, пошук спільних рис і перетин в історії – всього цього роками бракувало для налагодження міцних відносин кримців (qırımlı) і українців. Проект «Крим.UA»здійснив культурний обмін і проклав фундамент справжньої дружби між волинською і кримськотатарською молоддю.

(*”Молодіжний соціально-культурний проект « Крим.UA» організований у в рамках програми «Активні громадяни»за підтримки Британської ради та СГО “Молодіжна платформа”).

Учасники приїхали в один з найстаріших історичних міст України, столицю Волинської області. Серед жителів сусідніх областей існує стереотип, що у Луцьку немає на що подивитися, окрім відомого замку Любарта, одного з найдавніших і найкраще збережених замків України. Організатори проекту вирішили показати гостям, що у місці ще достатньо історичних і сучасних пам’яток архітектури, вартої  їхньої уваги.

На думку корінних лучан, Луцьк – місто найяскравішого і незвичного вуличного графіті з патріотичною (і не лише) тематикою. Деякі з них з’явилися у рамках фестивалю сучасного мистецтва «ArtTerritory»: графіті у формі спіралі «Душа міста», що символізує пізнання; «Мироносиця», де намальована молода дівчина, яка несе у світ мир та спокій. Спершу, учасники відвідали визначні місця волинської столиці: Ринкову та Театральну  площу, собори і монастирі, вулицю караїмів. Найбільше кримців вразив будинок архітектора Миколи Голованя. В народі незвичну споруду  називають «Будинок химер». Назва походить від зовнішнього вигляду будинку, що з різних сторін оздоблений різноманітними за стилями та жанрами скульптурами. Хоча митець рідко виходить до людей, кримцям він був радий. Господар і гості познайомилися та поспілкувалися. Наступний і останній пункт призначення у екскурсії по Луцьку – замок Любарта. Тут гості не лише почули про історію споруди, але побачили справжній середньовічний лицарський поєдинок!

Після екскурсії організатори вирішили познайомити учасників з «Озерним вітром». Це батьківська хатинка українського письменника Юрія Покальчука, де волонтери створили креативний простір для творчості, навчання, роботи та відпочинку усім охочим. «Це місце, де твоя казка стає реальністю» ˗ стверджують волонтери «Оз». Саме тут учасники доторкнулися до волинської культури. Спершу, актори аматорського театру «Вперше» поставили перед кримцями виставу, в якій ожили герої творів великої письменниці Лесі Українки. Пізніше кримці відвідали майстер-клас з розмальовування футболок, який надихнув учасників поринути у яскраві барви та весняні мотиви. Наприкінці творчого вечора волинські пластуни потішили кримських гостей ватрою та співом під акомпанемент гітари.

Другий день пригод кримців на Волині розпочався зі знайомства з представником Волинської ОДА Тетяною Сеник та головою Молодіжного центра Захаром Ткачуком. «Молодь – це рушійна сила. Для того, щоб влада нас почула, треба працювати спільними силами та робити це відкрито» – сказав пан Захар і закликав учасників до співпраці.

Після розмови учасники потрапили на арт-терапію, де  створили власну мандалу сили. Мандала має символізувати основні життєві принципи людини, цінності та джерела натхнення. «Моя найбільша цінність – це родина, тому моя мета зберегти родинні традиції, культурні особливості та передати їх своїм дітям», – розказала учасниця проекту Ельміра Муратова, трактуючи образи своєї мандали.

Волинь – не лише Батьківщина талановитих письменників, художників, скульпторів, але – край козаків. Можливо, хтось помилково вважає, що між Кримом і Козацьким краєм завжди була пекельна ворожнеча, та козаки запевняють гостей, що це не так. Вони радо приймають кримців, розказують про спільні походи та перемоги, показують зброю і вчать нею користуватися. «Мені буде приємно розказувати, що я кримських татар з лука вчив стріляти» – жартома сказав один з козаків. Наостанок козаки запросили кримців разом вшанувати пам’ять загиблих у битві під Берестечком.

Кримці в захваті від Волинської культури та лучан. «Вчора ви були дуже гостинними господарями, а ми – гостями. Сьогодні всі ми стали друзями» –ділиться враженнями АхтемАмзаєв, студент зі Львова. На завершальному етапі проекту учасники презентували волинянам кримськотатарську культуру: розказали про історію, культуру, традиції та побут кримців. Глядачі мали змогу послухати кримськотатарські пісні та спробувати східні національні солодощі. За давньою традицією кримська майстриня запропонувала волинським дівчатам розмалювати руки хною (мехенді). У рамках презентації відбувся міні-майстер клас кримськотатарського народного танцю «Хоран», що символізує єдність та згуртованість народу. Танцювати навчилися всі охочі.

Волинь для кримців відкрилася у всій красі, затишку, гостинності та доброзичливості. Проект закінчився, але дружба між волинською та кримськотатарською молоддю лише почалася. Як зазначила одна з організаторів проекту « Ми не різні, ми різноманітні».

Автор: Ревіде Зіятдінова

Фото: з Інтернету