Одна з історій Леонардо да Вінчі

Вже майже п`ять століть незмінний інтерес серед вчених викликає спадок Леонардо да Вінчі. Він був талановитим винахідником, мислителем, інженером та вченим. Людина, геніальність якої  визнали ще за життя. Він багато в чому обігнав свій час. Сьогодні Леонардо відомий, в першу чергу, як художник, чиї геніальні полотна прикрашають найвідоміші музеї світу.
З однією з таких робіт, а саме «Тайна вечеря» пов`язана дуже цікава історія. Коли Леонардо да Вінчі створював фреску, він дуже довго не міг знайти людей, з яких можна було б писати образи Христа та Іуди.
Одного разу, слухаючи церковний хор, він побачив в одному з юнаків ідеальний образ Христа і запросив його в свою майстерню, де зробив декілька етюдів. Робота над фрескою продовжувалась і так минуло три довгих роки.
«Тайна вечеря» була майже завершена, однак митець так і не знайшов необхідного натурщика для Іуди. Кардинал, що відповідав за розпис собора, підганяв митця, вимагаючи, щоб фреска була закінчена якнайшвидше. Після тривалих пошуків Леонардо побачив чоловіка, що валявся біля стічної канави. Він був молодий, але передчасно постарів, був брудний, обірваний і в нетверезому вигляді. Часу було мало, тому цього чоловіка одразу ж повели в собор. Леонардо замальовував лице людини, що тонула у власних гріхах. Через деякий час він прийшов до тями і сказав:
– Я вже бачив цю картину раніше!
-Коли? – здивувався Леонардо.
– Роки три тому, ще до того як я все втратив. В ті часи я співав у хорі і життя моє було повним мрій, якийсь художник написав з мене Христа.

Автор: Анна Куркова

Фото з Інтернету