Кожен із нас колись задумувався над тим аби зробити собі татуювання, але саме усвідомлення того, що ця картинка залишиться на твоєму тілі на все життя, наводить страх і одразу ж зникає бажання це зробити. Однак дехто все ж таки наважується на такий рішучий крок. Тому, щоб всі залишились задоволеними, процес прогресування людства не залишив позаду знахідку наших пращурів творити малюнки на тілі за допомогою хни.
Мехенді, менді, мінді — мистецтво малювання візерунків на тілі людини хною, яке не вважається за татуювання, бо фарбу не вводять під шкіру, це так зване біотату, де малюнок наносять на поверхню тіла.
Взагалі, що таке хна. Хна — це фарба, яку видобувають з висушених листків дерева лавсонії. У 1200 р. до н.е. в Давньому Єгипті при роскопках було виявлено мумій із пофарбованими нігтями та волоссям хною, тому це поки що залишається найправдоподібнішою версією звідки та відколи до нас прийшло це мистецтво. Також її використовували в Північній Африці, Індії, арабських країнах, а згодом вже і у нас в Європі. Фарбу для малюнків на тілі, беруть із листків найвищих гілок, тих, які знаходяться під прямим сонячних світлом, бо така хна має кращий пігмент і краще забарвлює, а ті листки, які знаходяться під іншими, тобто в затінку, їх перемелюють грубше і використовують для фарбування волосся.
Віддавна малюнки хною наносили не просто для прикраси тіла, деякі народи це використовували як талісман, оберіг, а також як ліки від головного болю, кісткових захворювань, подряпин, ран, виразок та різних шкірних недуг, адже хна має лікувальні властивості, вона діє як антисептик, а через те, що це є натуральний барвник, шкіра від неї стає м’якшою та приємнішою на дотик.
Залежно від країни, її культури і традицій мехенді постійно приймало різну форму. Так народ Африки виконує більш геометричні малюнки із різних комбінацій гачків, ліній, точок, в арабських країнах популярний рослинний орнамент, в азіатських країнах використовують змішані стилі Індії та Близького Сходу. Це переважно рослинні мотиви з додаванням цяток на кінчики пальців або повне їх зафарбовування. В Індії це ажурні візерунки, слон із піднятим хоботом, що означає символ удачі, квіти лотоса та ін., також в цій країні ще з давніх часів наречену розмальовували перед весіллям. Вмілі родички за допомогою спеціальних паличок покривали руки та ноги нареченої складними візерунками, тим самим посвячуючи її в таємниці шлюбних задоволень. Створювати такий складний малюнок могли і 2 доби. Від стійкості фарби залежала тривалість свята, а як нам відомо, махенді тримається приблизно 3 тижні. Найкраще хна зберігається на сухих та ороговілих ділянках тіла це долоні та ступні.
Але окрім естетичного боку, треба ще знати чим може зашкодити постійне нанесення.. Оскільки хна є сильним природнім барвником, бережіть одяг та предмети від замащення, бо її майже неможливо відіпрати. Також щодо нашого тіла, не можна наносити фарбу на одне і те саме місце декілька разів, а треба давати відпочити шкірі хоча б 2 місяці, адже висока ймовірність заробити різні шкірні висипи, почервоніння, в тому числі й екзему. Треба підкреслити, що хна виключає можливість занесення в організм інфекції. Ще бажано не наносити хну на тіло, якщо на передодні ви засмагали природнім чи штучним способом. Також перед втіленням біотатуювання в життя, краще проконсультуватися із фахівцем. Отже, якщо дотриматися всіх застережень, то можете сміливо прикрашати своє тіло і нічого не боятися.
Автор: Валерія Мельник
Фото з Інтернету