З аквареллю у руках або мистецтво поєднувати

У Львівському палаці мистецтв художник Павло Федів презентував серію пейзажів, на яких поєднав місто Лева із низкою культурних центрів Польщі. Цим показав, що міста схожі не лише архітектурними надбаннями чи близьким географічним розташуванням, а й ментальністю. Так митець представив живописну душу тих закутків, де побував. А ми побували на експозиції його робіт, яких понад вісімдесят, і поспілкувалися з їх автором. Чому художник обрав саме такі міста, скільки часу створював картини і чим ще планує здивувати?Дізнаймося!

1.     Пане Павле, сьогодні Ви запрошуєте львівського, і не тільки, глядача на свою персональну виставку. Як виник задум її створити?

 – Хочу сказати, що до Польщі я їздив ще давно, до моменту створення виставлених пейзажів. Мандрував Ополе, Вроцлавом. Доволі підозріло ставився до Перемишля, але моя дочка якраз повернулася звідти і сказала, що це чудове місто.Тому рвонув і туди. Там побачив, наскільки схожими є Львів і польські міста: Жешув, Перемишль, Гданськ, Ланьцют та Замосць. І не лише будівлями, а й кілометровою близькістю та духом, бо, все-таки, у Європу рухаємося.

 Юрій Федів «Панорами Львова»

2.Чим дивують міста, представлені у ваших роботах?

 – Львів є величним, немає і мови. Ми всі залишаємося його фанатами, оскільки ще такого одного Львова просто немає. Наприклад, у Замосці є річка та гарні класичні будівлі, а в Перемишлі – пагорби, на яких стоять костели, побудована у цьому місті церква Івана Хрестителя. До речі, церкви там стоять так, наче тримаються за «руки», утворюючи кільце –  такий собі символ спокою, віри та  радості життя. Чудовим містом є і Ланцют. У ньому розташовані розкішний палац і костел Станіслава Біскопа.

      3.  Як відтворювали таку красу?

 – Я малюю систематично. Виїжджаю на пленер, тобто відтворюю з натури. Саме вона є основою. Без неї хіба абстракції малювати, а ідентичність не відтвориш. Треба поїхати на місце, закохатися в нього, відчути його і радість від того, що зумів віднайти мотив.

Павло Федів “Львівське подвір”я”

     4. Скільки часу Ви зображали картини?

 – Львівськими пейзажами захопився ще у юності: дахи, балкони, бруківки. На виставці місто Лева представлено ще з 80-х років. А польські пейзажі малював усього місяць: зранку й до вечора.

5. Вражає і те, що у пейзажах Львова ви «вивільнили» воду з-під асфальту. Така собі львівська Венеція. Доволі незвично для сучасного пересічного львів’янина.

 – Так, на картинах замість дороги річка Полтва. Пам’ятаю, як у дитинстві мене дуже приваблював невеличкий водоспад біля Оперного театру. Вода є символом життя, вона здатна оживлювати. Зрештою, кожен має право на фантазію. Вважаю, що будь-яка річ є цікавою, якщо її осмислити, опрацювати. Тоді і з’являється творчість…

 Павло Федів «Вулицями Львова»

6. З якими країнами ще плануєте поєднати Львів?

 – Я завжди мандрую з аквареллю в руках. У мене є роботи на яких зображена Німеччина, Франція та Югославія. Можна і такі експозиції представити.

А поки жителі та гості міста щонайменше десять днів можуть оглянути виставку «Живописна душа міст: Львів-Перемишль-Замосць-Ланьцут-Жешув».

 Автор: Юлія Девда 

  Фото з Інтернету