Теодот: «Бібліотека також може бути цікавою, і там може бути весело, якщо до цього креативно підійти»

Богдан (Теодот) Кирста – засновник мистецького об’єднання «Арт-Актив», організатор літвечорів у Івано-Франківську, на яких збирає талановитих поетів та музикантів міста. Хлопець започаткував проект «Бібліотечники» – проведення затишних вечорів у бібліотеці, де юні митці діляться своєю творчістю, розмовляють, слухають музику бардів та просто проводять весело час.

До того ж, Богдан – вправний поет, пластун та неймовірно цікава людина.

Богдане, розкажи про мистецьке об’єднання «Арт-Актив», як усе почалося?

Все почалося з того, що я і мій друг Андрій Литвинюк почали організовувати літературні вечори. Збиралися і в парку Шевченка влітку, і у читальному залі бібліотеки. Коли до нас почало приходити більше людей, то вирішили проводити у кафе. Тоді з’явилася ідея творчого об’єднання «Арт-Актив». До нашого складу входили – Аліна Харченко і Степан Вірстюк. Це була така четвірка, пізніше до нас ще приєднався Сашко Букатюк. Проект наш проіснував приблизно пів року. Першим нашим заходом був дружній літературник у стінах читального залу. Це було восени, коли приїжджають нові люди, і ми бачили, що з’ являються нові учасники. Після цього ми організовували акції у арт-кав’ярях. Зокрема, літвечір «Останній подих осені», в останніх числах листопаду 2013. Пам ятаю, тоді якраз розпочався Євромайдан. І люди спочатку йшли до нас, а потім безпосередньо на Майдан.

То відколи «Арт-Актив розпочав діяльність?

Перший захід «Арт- Активу» відбувся 4 жовтня 2013-го. Останній наш офіційний літ вечір проходив  на День Святого Валентина, на Бастіоні, тоді зібралося досить багато людей. Ще провели «Бібліотечник» 20 березня , присвячений до дня поезії. Після цього я організовую літвечори самостійно.

Легше організовувати вечори із командою чи самостійно?

Знаєш, з командою трішки легше, але й самому, якщо ти справляєшся, знаєш що до чого, теж нормально. У нас був поділ на обов’язки – фотограф, звуковик, ми з Андрієм були  організаторами, Сашко – інформаційний редактор.  Зараз я проводжу заходи у акустичних приміщеннях, де не потрібно мікрофонів.

Бібліотека, наприклад)

Так. Тому звукооператора вже не потрібно. Із фотографів інколи запрошую своїх друзів, також до нас часто приходять кореспонденти із видання “IF Rock”.

На твоїх літвечорах дуже багато поетів, і таких талановитих –  у такому маленькому Іано-Франківську. Де ти їх знайшов? Як  усіх зібрав докупи?

Насправді, тепер їх вже не треба шукати. Оскільки я вже сам ходжу по таких літвечорах два роки, за цей час назбиралося багато знайомих, друзів. Тепер я навіть не очікував на таку велику кількість людей, просто зателефонував-написав декільком людям, а вони вже поширили іншим, хтось дізнався через соціальну мережу. Достатньо буквально одного тижня, щоб назбирати чоловік 40-50.

У літвечора є цікавий компонент – гра «Імпровізація». Вона пожвавлює публіку. Ця гра завжди однаково проходить, чи щось змінюєте?

Змінюємо. Це є авторський проект, придумали його із Андрієм. Одного разу я забув узяти на літвечір свої вірші, тому довелося придумувати щось «на ходу». Мене викликали досить рано виступати, тому часу на роздуми було мало. Після того я вирішив, що і з цього би вийшла непогана гра – кожен би міг спробувати написати вірш в «польових умовах». Суть у тому, що є декілька слів, на базі яких  декілька людей мають буквально за 10 хвилин скласти невеличкий віршик. На «Бібліотечнику»  Василя Симоненка ми вибирали слова із його творів. Зал мав сказати сторінку та рядок. Також ми вигадували будь-які слова. Пам’ятаю, одного разу були такі слова як імбецил, акумулятор, філігранно. До речі, виходили навіть непогані вірші. До Дня Закоханих учасники мали обрати собі партнерів, і кожен мав один одному присвятити акровірш, і зачитати його. Людям таке сподобалося.

А як підбираєш тематику самого літвечора?

Це є суть проекту «Бібліотечники». Він завжди стосується якоїсь події. Перший «Бібліотечник» був присвячений Дню поезії та дню народженню Ліни Костенко, восени захід був приурочений до дня створення УПА, до дня козацтва. Специфіка «Бібліотечника» у тому, що учасники повинні зачитувати один із своїх авторських віршів, а також тематичний. На першому «Бібліотечнику» це був просто вірш іншого поета, на осінньому – вірш поета-упівця  або патріотичної, повстанської тематики, і на зимовому – вірш Василя Симоненка, оскільки вечір був приурочений 80-літньому ювілею з дня його народження. «Бібліотечники» проходять раз на пору року.

Тобто ти організовуєш паралельно літ вечори (у кав’ярнях) і бібліотечники( у бібліотеці)?

Час від часу так. Однак зараз я акцентую більше на заходах у бібліотеці. Організовую поетичні вервечки, зараз планую провести вервечку  до пам’яті героїв Крут. У бібліотеці проходять і звичайні літвечори. Наприклад, до Дня Святого Валентина. Проводяться зібрання для вшанування пам’яті відомих поетів (Тараса Шевченка).

Ви переважно звертаєтесь до класиків. А не хочете звернутися до сучасників? Зачитати Іздрика чи Ірванця?

Я планував провести захід до Дня писемності, 9 листопада.  Учаснику заходу, окрім своїх віршів, потрібно було зачитати ще вірш іншого поета, однак це мало відбутися раптово. Тобто вони витягують картку із літерою, і на цю літеру мають згадати прізвище поета.  Якщо І – то це легше – Іздрик, Ірванець, а якщо Й, вже важче. Для цього і є бібліотека, де вони можуть у світі книг підібрати потрібного автора. На Й міг бути Майк Йогансен, про якого мало хто знає. На Е – Еллан-Блакитний. Якраз ідея у тому, щоб люди дізналися про маловідомих українських поетів.

На жаль, через певні обставини цей захід не відбувся.

Мені здається, гарна ідея проводити літвечори у бібліотеках, бо зараз молодь, студенти не часто відвідують бібліотеки. А ти їх наче притягуєш сюди.

Якраз місія «Бібліотечників» – привернути увагу до бібліотеки. Зазвичай користуються інформацією в інтернеті, я хотів людей сюди повернути і показати, що бібліотека також може бути цікавою, і там може бути весело, якщо до цього креативно підійти. Бібліотекарі нам ідуть завжди назустріч.

Хочу запитати тебе про самих учасників. За період Майдану, війни на Сході наскільки побільшало громадянської лірики? І яка взагалі переважає у них лірика?

Знаєш, ще минулої осені, зими було багато громадянської лірики.  Саме під час подій на Майдані, розгортання війни на Сході. Тоді їх прорвало. Зараз я спостерігаю, що на літвечорах вони зачитують переважно інтимну лірику. Однак час від часу трапляється і громадянська.

У нас збираються не тільки поети. Приходять і художники, і фотографи, і музиканти. Переважно виступають барди. Ми вже майже вивчили напам’ять їхні авторські пісні, і підспівуємо разом із ними.

Взагалі, літературники – гарне місце зібрання друзів. Тут можна корисно провести дозвілля, поговорити із цікавими людьми.

Так, якщо походиш на літературники декілька разів, з’являється як мінімум декілька знайомих. Я пам’ятаю свій перший літвечір, коли я ще нікого не знав, стояв за дверима, думав – заходити-не заходити. Потім пішов вдруге, і думаю: О! Та я вже цього знаю! Привітався із одним, другим. Третій раз майже всіх вже знав.

Знаю, ти сам пишеш вірші. Відколи взявся до пера?

Я бавився у римування ще змалечку. Перші проби пера почалися у 2013-му році, тоді почав виступати на літературних вечорах. А те, що  почало мені особисто подобатися, з’явилося у 2014-му.

Десь публікуєш свою поезію?

Маю в контакті паблік  «Записник Теодота. /Богдан Кирста/»

Теодот – це твій псевдонім?

Так. З грецької, Теодот – це Богдан. Тому в жодному церковному календарі ти не знайдеш Богдана, а знайдеш Теодота.

Коли до тебе приходить натхнення писати?

Буває, просто йду по дорозі, і думки з’являються, тільки треба їх запам’ятати. Був випадок, коли ми з друзями були у горах, о третій ночі вийшов на двір, дивлюся – гарно навколо, класне небо, і у мене почалися народжувалися рядки, але я розумію – це ж ніч! Листка немає, будити нікого не хочу. Кожен рядок карбував у голові, до ранку якось те дожило, і потім вже все записав.

Яка тематика твоїх віршів?

У моїх віршах чи на патріотичну тематику, чи громадянської лірики – усюди присутній жіночий образ. А так, переважно пишу інтимні вірші.

Як буде виглядати найближчий захід – поетична вервечка до героїв Крут?

Учасники зачитають вірші, присвячені трагедії під Крутами.  Ми проводили вже такий захід того року на Майдані, під барикадами. Зараз хочу вдосконалити ідею, щось змінити. Долучити музикантів, щоб виконали повстанські пісні.

Із віршами Богдана ви можете ознайомитися тут: https://vk.com/teodot_kyrsta

Фото надані інтернет-виданням “IF Rock”, фотографи – Тарас Волошин та Володимир Боднарук

Розмовляла Катерина Воронова