Поетична вервечка до «Дня пам’яті Крут»

НЕ ПЛАЧТЕ, МАМО
(Героям Крут)
—————Нас тут триста, як скло,
—————Товариства лягло.
——————————-Тарас Шевченко
Тихо падає сніг. Гулко капає кров
Десь з-під серця, що в холод закуте.
Не жалію я, мамо, що вчора пішов
В бій смертельний під станцію Крути.
Я лежу на снігy, що червоним стає,
Наче маки у нас на городі.
Пам’ятаєте, мамо, дитинство моє?..
Ви співали мені про свободу!
Перед смертю я згадував рідне село.
В «Кобзарі» Ви узимку читали:
“Нас тут триста, як скло, товариства лягло…” –
Так, мов долю мою віщували.
Я хотів нагадати чи Вам, чи coбi –
Україна не втратила сили.
Ми, віддавши себе у тяжкій 6opoтьбi,
Порятуєм її від могили.
Вибачайте мені. Я інакше не міг.
Краще вмерти – та волю здобути..
На могилу мою тихо падає сніг.
Мамо, мамо, не плачте, це – Крути!
(Мирослава Гордєєва Мельник)

Крути – наша пам’ять і біль. Вони повторюються і в наш час на сході України, тривожать наші душі і серця сьогодні. Саме тому не байдужа творча молодь Івано-Франківська зібралась на поетичній вервечці до «Дня пам’яті Крут», яку вже другий рік поспіль організовує молодий поет Теодот Кирста. Цього разу захід відбувся там же де й відомі у наших літературних колах «бібліотечники», а саме у абонементі МЦБ (вул. Короля Данила 16). Вперше таке дійство відбулося минулого року підчас Революції Гідності, коли перед ОДА були розміщені високі барикади. Власне навколо вогнища біля тих же барикад і відбулася перша поетична вервечка, до якої зовсім випадково приєдналися також молоді хлопці активісти. Як і тоді цього року читалися вірші про Крути відомих і маловідомих поетів, починаючи від Павла Тичини із його славнозвісним «На Аскольдовій могилі поховали їх…» до Євгена Маланюка «Молитва («Вчини мене бичем своїм…»)». Вервечку розпочали пластуни-хорунжі Анастасія Вовк та Андрій Кирста із винесення українського прапора. Всі учасники читали по колу, передаючи книжку або текст з рук в руки, але цього разу також передавали (від серця до серця) й свічку як символ невмирущої пам’яті героїв Крут. Серед читців були Теодот Кирста, Катерина Воронова, Мілена Вітровська, Христина Сирх, Назар Розлуцький, Олександр Букатюк, гості із Києва Анастасія Тихонова та Оксана Нижник. А наприкінці зіграв чудові патріотичні пісні непересічний бард Андрій Маврик.
На завершення пропоную вашій увазі мій вірш про Крути історії, Крути тогочасні і сучасні:

Крути пам’яті
Це котрі вже, світе, Крути?
Чорний біль як не крути.
Всі б світи перевернути,
щоб розраду віднайти.
І коли ж нап’ються крові
ненажерливі ґрунти?
Крути пам’яті й любові.
Хто прикриє серця тил?

(Олександр Букатюк
поет, журналіст, керівник літстудії «Бистрінь» ім. Нестора Чира)

Пам’ятаємо. Слава Україні!

Автор: Олександр Букатюк

Фото з інтернет-видання “IF Rock”, фотограф –  Володимир Боднарук

та Інтернету (http://gavrilenkosp.blogspot.com/)