Ми на Бандерштаті!

Ось уже восьмий рік Бандерштат збирає у Луцьку увесь патріотичний та веселий нарід країни! Цьогоріч фестиваль актуальний як ніколи. Саме на ньому ми  продемонструвати опір та силу нашої неподільної держави. Програма Бандерштату була насичена не тільки музикою, але й зустрічами із прогресивними діячами країни: молодими політиками, митцями, економістами, державними службовцями, журналістами, бізнесменами, письменниками…

Розмірковували, дискутували, веселилися, оздоровлювалися. І все це заради одного – розбудови нової, успішної України. Усі кошти, затрачені на захід, будуть передані українській армії.

День перший.

Перше серпня, початок кінцевого місяця літа, спека та затишний парк Лесі Українки. Саме тут незабаром має вибухнути фест. Наметове містечко росте потужними темпами, хтось шукає дрова, а хтось розвідує територію. Бандерштат складається із двох музичних сцен(головної і акустичної), великого поля для спортивних забав, території для покращення із знань історії, майданчику сувенірів, харчів, палаток із майстер-класами для дітей, літературної сценки ну і, безперечно, кольорових палаток. Ще одне відкриття –  прямісінько у центрі Луцька, близько парку є річка – глибока і помірно чиста. Саме вона рятувала бандерштатівців від нещадної спеки, знімала втому та смуток.

 

Найголовнішою зіркою першого дня фестивалю був гурт Мотор’ролла. «Восьмий колір» співали абсолютно всі. На акустичній сцені виступав театр «Гармидер» . Нестандартне прочитання класичної та сучасної поезії із залученням пластики. Ключовою темою була війна, Україна, доля українців. Із музикантів на акустичній сцені найбільше виділився гурт «Механічний апельсин». Співали сміливо та проникливо.

День другий.

Знайомство із Луцьким страусом. Розкішний та дружелюбний, напевне, бандерштатівці його скоро перегодують.

 

 

Розпочалися гутірки, на яких є можливість послухати цікавих та амбітних людей нашої країни. Найоригінальнішою була гутірка із Анною Морозовою – дівчиною, що об’їздила увесь світ автостопом. Аня ділилася враженнями від різних країн, правилами виживання у непростих умовах, секретами подолання страху. За словами дівчини, саме страх заважає нам жити саме так, якби хотілося нашому серцю.

У активну дію вступила також літературна сцена. На ній ділилися віршами і місцеві поети, і поети із Києва, Житомира, Донбасу та Луганщини. Мотив майже усіх поезій – несправедлива війна із непроханим закордонним терористом.

Головну музичну сцену сьогодні тримав Сашко Положинський із новим проектом «Був’є», та гурт «Кому Вниз» із своєю гримучою піснею «Хлопці з Бандерштату».

День третій.

Фінал є завжди найяскравішим та незабутнім. Останній день Бандерштату – світлі емоції, шалений настрій та насичені враження. Гурт Роллікс  просив «частіше посміхатись» і публіка це робила охоче; шаленіла, стрибала, кричала. Ірландський фолк-рок гурт «Cruachan» виконав бездоганно гімн України на волинці. Музиканти із Ірландії хоча співали специфічно, однак запалювали публіку: народ стрибав невгамовно.

Та ірландці ірландцями, а найбільшого жару на Бандерштаті задав Скрябін. Саме його всім відомі та рідні пісні навіювали атмосферу єдності та наповнювали кожного позитивною енергією. Кузьма на сцені був безпосереднім та простим, і цим викликав ще більше симпатії до себе. Авторські колоритні коломийки та «милі» послання до Путіна співалися  голосно і в такт.

Далі – ніч, ватра, хороші пісні під гітару, чай на вогні і дружне наметове містечко, яке зовсім не збирається спати, аби через багато років мати про що згадати. Скрябін співав про старі фотографії і сказав: «Бандерштат! Колись будете згадувати,як двіжували на фестивалі, які емоції відчували!»

Той, хто був на Бандерштаті, зрозуміє: спогади про три шалені та сонячні дні Бандерштату будуть рятувати від втоми та сірих буднів. Хочеться повторити усе знову, тому до нових зустрічей, Бандерштат!

 

Автор: Катерина Воронова

Частково фото зроблені автором, частково надані групою ВК Бандерштат2014ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ