Ритмічні вірші Віталія Поповича

Хоч Віталій Попович ще молодий письменник, вже багато користувачів соціальних мереж із задоволенням читають і слухають його твори. У цьому інтерв’ю читач отримує нагоду більше дізнатися про молодого митця і  можливо навіть зазирнути у творчу “лабораторію” його душі.

– Що таке поезія: ілюзія чи правда?

–  На мою думку, поезія  -це правда в будь якому разі, бо й так все навколо ілюзія це помітно дуже – згадуємо минуле і маримо майбутнім.

– У деяких Ваших віршах і навіть прозі часто відчуваються мотиви смутку, безнадії. Чим це спричинено?

– Обмеженістю несприйняття світу справжнього, властивістю жаліти самого себе, безнадійною боротьбою. Взагалі нити виходить дуже добре, головне знайти ту середину, щоб писати хороше тоді коли кепсько і взагалі використовувати смуток та безнадію, як паливо для рішучих кроків.

– Мета поета-віднайти свій стиль. І здається, Ви його вже віднайшли. Колись були спроби писати щось кардинально відмінне,від того, що пишете зараз?

– Приємно, що ви бачите мій стиль, сам над цим ніколи не думав, інколи здається, що все свіже кардинально інше від попереднього. Зараз експериментую із прозою, дуже цікавить будувати сюжетні речення, щоб пульсували сторінками.

– Поезія подібна до музики?

– Вона подібна майже до всього, що нас оточує і з’являється із середини, із всього живого, так як і музика. Варто лишень прислухатися – вимкнути гаджети і послухати те місце в якому ви знаходитися, класна штука виходить

– За Радянських часів поети і письменники збирали стадіони. Це було спричинено цензурою, тим, що лише у віршах людина могла спробувати бути такою, як вона є. У період Революції Гідності поети знову стали ” в моді”. Думаєте, це матиме продовження?

– Зараз взагалі, як каже мій друг – модно бути не модним. Нас тут майже все навколо мейнстрім, якщо протягом деякого часу побуде на плаву в інтернет стрічках. Взагалі в цьому бачу тільки плюси, креативний розвиток індивіда в будь-якому разі.

– У чому сенс життя?

– Жити

– Кого з поетів вважаєте своїми наставниками і чи є такі?

– Нема жодних наставників, фанатично ніким не захоплююся, тільки орієнтири та вказівники, кожний новий автор – нова подорож

– Чи може сучасний поет заробляти з віршів, зробити це основним видом діяльності?

– Було б фантастично добре заробляти із свого письма, для того щоб бути ситим, а потім можна і до мистецтва повертатися, гадаю так воно і буде, і дуже це близько

– Як на вашу думку, поет бачить світ крізь особливу творчу призму чи просто вміє передати враження на папері?

– Суб’єкт в будь якому разі, який вгадує, або ні цей світ і тоді, це або лише враження, або справжність із якою погоджуватимуться, звідси випливає успіх

– У Вас є вже видані збірки чи книги?

–  Жодної збірки, зараз от-от маю з’явитися в кількох альманахах, що дає хороший заряд, це важливо всім писакам бути опублікованим, щоб задовольнити власне «я», щоб знати, що тебе розуміють і ти не один такий накручений ,на хвилі є ще ті хто бачить.

– Які подальші творчі плани?

– Писати, а потім писати,подивитися як виходить і продовжувати писати

Спілкувалась Оксана Бабенко