Хто є автором щоденника Анни Франк?

У підручниках історії записані єврейські міфи, що живуть життям не таким яким воно є насправді. Примітивне рішення нью-йоркського суду підтверджує цю точку зору, оскільки американському письменнику Меіру Левіну присудили $ 50.000, які повинен був виплатити батько Анни Франк як гонорар за роботу Левіна “Щоденник Анни Франк”. Оскільки письменник використовував літературний твір автора Левіна в повному обсязі і представив його видавцеві і публіці як оригінал роботи своєї покійної дочки.

Левін писав щоденник Анни Франк з бажанням постановки п’єси з таким сюжетом на Бродвеї, але Отто вирішив його позбутися і відмовився визнавати контракт та оплатити виконану роботу. Меїр Левін подав на Отто Франка до суду, і в Нью-Йорку присудили Меіру Левіну $ 50.000 за його «інтелектуальну роботу». Також встановили, що батько Анни Франк, Отто Франк мав виплатити 50000 доларів єврейському письменнику Меіру Левіну, який написав «Щоденник Анни Франк».

Пізніше суддя Семюель Коулмен, який вів засідання за цією справою, припинив виплату на підставі того, що збиток не був доведений так, як вимагається законом, оскільки не ґрунтується на доказі провини. Причина полягала в тому, якби автор Меїр Левін написав цю книгу під своїм ім’ям, то таку кількість примірників не вдалося б продати. Оскільки Отто Франк , батько Анни, дав художньому твору авторство своєї покійної дочки і представив книгу довірливій публіці як «справжню» історію Анни Франк, саме тому і вдалося продати таку велику кількість примірників і отримати великий прибуток .

Проте після подачі Меїром Левіним апеляції на рішення судді це питання вирішили в позасудовому порядку. Меїр Левін звернувся до суду з вимогою компенсації збитку за написання “Щоденника Анни Франк”. Він виграв справу у суді присяжних. Меїр навряд чи відкликав свою апеляцію на рішення судді, якби Отто Франк не заплатив йому, щоб не привертати увагу преси. Отож виявляється, що Отто Франк заплатив Меіру Левіну близько 50.000 доларів за написання «Щоденника Анни Франк». Усі деталі цієї справи є у папці під заголовком «Меїр Левін проти Отто Франка», яка зберігається в канцелярії округу міста Нью-Йорка.

У 1980 році Отто Франк звинуватив двох німців – Ернста Ромера та Едгара Гайса, у поширенні літератури, яка стверджує, що щоденник – підробка. На суді було представлено висновок експертів – кримінологів з федерального бюро судових експертиз (Bundes Kriminal Amt), що досліджували рукопис. Щоденник, на той момент складався з трьох зошитів у твердій палітурці і 324 окремих сторінок, зібраних в четверту.

Аналізи проводилися з використанням судової апаратури. Зрештою, точно визначили, що жоден фрагмент з щоденників не збігається з відомими зразками почерку Анни Франк. Бюро дійшло висновку, що весь щоденник написаний однією людиною. Текст повністю був написаний кульковою ручкою. А кулькові ручки з’явилися лише в 1951 році, але Анна Франк померла від тифу в 1944-му. Німецький журнал опублікував результати експертизи, зазначивши усі редагування, здійснені після 1951; експерти вважають, що все було написано однією людиною, отже весь щоденник – післявоєнна фальшивка.

Щоденник Анни Франк написаний кульковою ручкою, винайденою Ласло Біро в 1938. Брати Біро і їх приятель Хуан Хорхе Мейні, рятуючись від нацистської Німеччини, в 1940 році переїхали до Аргентини і 10 червня подали заявку на винахід. Проте виробництво кулькових ручок змогли розпочати лише приблизно 29 жовтня 1945 в Америці, а загальнодоступними ці ручки стали в 1951. Дітям ще кілька років не дозволяли користуватися кульковими руками, оскільки вони псували почерк. Немає нічого нового в тому, що мільйони людей в усьому світі вірять міфу, створеному Отто Франком заради грошей. У будь-якому випадку, провини Анни Франк в цьому немає. Вона не зробила нічого поганого. Вона навіть не вела щоденник.

Автор: Олена Литвинова