Що потрібно знати про Рут Гінзбург?

Вона — легенда американської судової системи та втілення американського фемінізму. Ця жінка кинула виклик світові, в якому правили лише чоловіки, заклала юридичні основи боротьби за права жінок та ЛГБТ, про її шлях ще при житті зняли фільм , а діти на свята одягаються як вона. В американському суспільстві широко відома абревіатура “RBG”, і всі дуже добре знають, що вона означає — Рут Бейдер Гінзбург.

18 вересня цієї величної жінки не стало. У своєму житті вона боролась з дискримінацією жінок, стереотипами, гомофобією, расизмом і чотири рази — з раком. Останній, п’ятий, бій з хворобою став фатальним. Проте її життєвий шлях ще довгі роки надихатиме жінок всього світу на великі звершення.

Має зв’язки з Україною.
Рут Гінзбург народилась у Брукліні,у єврейській родині. Її батько був емігрантом з Одеси, яка входила тоді до складу Російської імперії, а мати, хоч і була уроженкою Нью-Йорку, мала предків у Кракові. На жаль, мати померла, коли Рут було лише 14 років. Проте у своїх інтерв’ю вона неодноразово згадувала, як на все життя запам’ятала настанови матері: бути незалежною та не дозволяти емоціям переважати.
Була однією з 9 жінок на факультеті, де всього навчалось 500 чоловік.
Жінки і сьогодні стикаються з упередженнями та дуже “смішними” сексистськими жартами зі сторони викладачів , коли вирішують йти у юриспруденцію. А у далеких 50-х роках жінкам було по-справжньому важко розвиватись у цій сфері. Проте Рут обрала для себе саме право і, зрештою, закінчила Гарвардську юридичну школу з найкращими оцінками з усіх предметів. І це попри жахаючий сексизм та гендерну нерівність — саме такі настрої панували на факультеті у ті часи. Їх декан вважав, що студентки просто займають місця чоловіків,які могли б тут навчатись, а на території корпусу навіть не було жіночого туалету!
Стала однією з перших професорок права в США.
Це не було її метою і пізніше вона казала: “Все могло скластись інакше: припустимо, я б отримала посаду постійного асоціата. Можливо, я б виросла по кар’єрних сходах і сьогодні була б партнером на пенсії. Але в житті часто трапляється так, що перешкоди перетворюються на велику вдачу.” Після закінчення Гарварду зі статусом найкращої студентки на курсі Рут Гінзбург було неймовірно важко знайти роботу. Їй відмовляли і тому, що вона жінка, і тому, що вона єврейка, і тому, що вона мати. Рекомендації, працьовитість і палке бажання пов’язати своє життя із законом не допомагали їй отримати посаду адвоката. Тому у 1963 році вона посіла посаду професорки у юридичній школі Рутгердс, де їй без усяких натяків заявили, що вона буде заробляти менше, ніж її колеги-чоловіки. Пояснили це просто: у неї ж є чоловік, який може її утримувати, тому їй велика зарплатня просто не потрібна. У часи, коли Рут займалась академічною діяльністю, у США було менше 20 жінок-професорок права.
Аби створити прецедент і довести факт гендерної дискримінації у законодавстві, Рут довелось захищати чоловіка.
І це зважаючи на те, що Рут була палкою феміністкою, а гендерна дискримінація і була (і є) більше спрямована в сторону жінок. До цього вона вже намагалась захищати жінок у подібних справах, проте нічого не вийшло і вона обрала іншу стратегію: не змушувати суд відразу скасувати всі дискримінаційні закони, а крок за кроком, по кожній статті доводити, що акцент на статі у законах шкодять як чоловікам, так і жінкам. І це спрацювало. Вона виграла низку справ і створила прецеденти, на які згодом опирались у справах про гендерну дискримінацію і які дали початок радикальним соціальним змінам. Значну частину своєї юридичної кар’єри вона присвятила саме цій темі. Саме завдяки їй поняття “дискримінація за статевою ознакою” та “гендерна дискримінація” і почали так широко використовувати у праві. Також завдяки їй жінки набагато частіше почали вигравати справи у судах. А сама Рут у 1972 очолила Women’s Rights Project, орієнтований на захист прав жінок, який пізніше трансформувався у повноцінну організацію.
Стала другою жінкою-суддею та першою суддею-єврейкою у Верховному суд США.У 1993 році Білл Клінтон назначив її на посаду судді Верховного суду США. Її палка діяльність, її активність і боротьба за справедливе правосуддя, звісно, не могли не дати своїх плодів. Проте кожен з етапів її життя — це її особиста боротьба проти упереджень, стереотипів і суспільних поглядів на те, якою повинна бути жінка. Кожного разу, при вступі у Гарвард, на лекціях, при пошуку роботи, на засіданнях суду, їй доводилось виявляти неабияку стійкість і витрачати величезну кількість енергії на те, аби утвердити: вона є професіоналом своєї справи на своєму місці.
На посаді судді Верховного суду Рут яскраво виявила себе як людина ліберальних поглядів: вона боролась не лише за права жінок (зокрема, за право жінки на аборт), а й за легалізацію одностатевих шлюбів, проти гомофобії і расизму. Одним словом, підтримувала усіх, кого через свою недосконалість не міг підтримати закон.

Відчувши всі сексистські настрої суспільства на собі, Рут зрештою стала символом фемінізму і боротьби за гендерну рівність. Ця неймовірна жінка стала поп-іконою американського правосуддя, нею захоплюються американці усіх поколінь, її портрети друкують на сувенірній продукції, а її образ неодноразово фігурує у сучасних культових фільмах та серіалах. Рут Гінзбург з однаковою хоробрістю боролась з несправедливістю у суспільстві та зі своєю хворобою. Хвороба її подолала, проте її яскравий життєвий шлях, з усіма перемогами і вирішальними рішеннями, назавжди залишить свій слід у історії.

Підготувала Ірина Продан