Книга з ароматом квітів

Уявімо собі тихе містечко. Затишний будинок із чарівним садом, де пахне трояндами і різнотрав’ям. Привітні сусіди, звичайне життя і яблуня, яка має характер. Проте, у місті живе одна надзвичайно цікава родина – сестри Вейверлі, яким заздрять усі місцеві мешканці. Кілька поколінь однієї родини, які є абсолютно різними, але кожна з них має особливий талант. Навіть їхній сад має надзвичайні властивості, а яблуня взагалі впливає на долі людей.

Книга «Садові чари» вийшла в українському перекладі у 2018 році у видавництві «Vivat». Авторка книги – Сара Еддісон Аллен здобула популярність і звання найкращої письменниці за премією SIBA Book саме через цю книгу. «Садові чари» – романтична історія із запахом, спогадами і магічним реалізмом. Це історія про двох сестер, сімейні таємниці й старі фотографії.

Досить легка книга, яка захоплює своєю атмосферою. Незважаючи на деякі досить драматичні сюжетні повороти, книга запам’ятовується як добра і тепла. Головні героїні – дві рідні сестри, які повинні зцілити рани минулого.

Клер – чудова господиня, а її страви люблять усі мешканці. Кожен раз, як тільки хтось куштує страву, зготовану Клер, то настрій і почуття покращуються. Сідні – перукарка, яка торкаючись волосся, розкриває найкращі сторони людини. Книга наповнена цікавими персонажами і, певно, найколоритніший із них – тітка Еванель, яка завжди таскає велику сумку із купою непотрібних речей (на перший погляд) і роздає їх усім, кого зустрічає. Еванель – другорядний персонаж, але той, який одразу подобається і запам’ятовується. Ще одна героїня – донька Сідні на ім’я Бей. Вона маленька, проте не позбавлена талантів усіх жінок Вейверлі. Дитина завжди знаходить правильне місце речам і людям. Можливо не очевидний, але дуже важливий персонаж книги – яблуня, яка живе своїм життям і постійно дивує своїми витівками (не менше, ніж Еванель). Кожен новий герой надзвичайно органічно з’являється на сторінках та одразу запам’ятовується чимось особливим.

Сюжет чіпляє одразу і книжка, можна сказати, читається за один раз, лишаючи якесь відчуття надії й спокою. Багато цікавих деталей. Чого варті лише описи страв, які готує Клер. До речі, про ці страви. Можливо, спершу вони здаються дивними: фіалковий торт, щербет із лимонної вербени або вино із жимолості. Проте, коли ти розумієш суть кожної із низ і чим вони особливі, то все стає на свої місця і фіалки, вербена чи жимолость не здаються дивними. У кожної зі страв є своє певне призначення. Для прикладу, вино Вейверлі завжди приносили на святкування Дня незалежності. Воно допомагало бачити в темряві, але мало побічну дію – «розуміння того, чого ви не розуміли раніше».

Якщо вам замало літа або хочеться трошки чуда, то «Садові чари» чудово виконають цю місію. Особливо цікаво буде читати у серпні – останній місяць, рубіж між осінню і літом. Читаючи, не лише чуєш аромати яблук, кориці й трав, а й відчуваєш літнє сонце і вже осінній вітер. Досить легко поринути з головою у сюжет книги і відволіктися від буденності. Історія занадто ідеальна, але саме в цьому і є її особливість.

Часом у книзі є моменти, які нагадують жіночі романи, але вони не псують загального враження про «Садові чари». Особливу увагу заслуговують описи. Читаючи їх, ніби опиняєшся у тому саду чи на кухні і бачиш все із середини.

Очікувати від книги занадто багато теж не варто. «Садові чари» скоріше підійде для легкого вечора, коли хочеться розслабитися, поринути в спогади й відчути магію. Не зважаючи на певні напружені моменти, книга діє як заспокійливе. Тут і про чуттєвість, і про родину, про кохання, про пізнання й прийняття себе і лікування власних ран, про усвідомлення і боротьбу зі страхами.

Наприкінці книги цікавий додаток – «З кухонної книги Вейверлі», де можна дізнатися які квіти і для чого використовуються.

Якщо книга сподобається, то можна переглянути подібний на неї фільм «Практична магія», а також прочитати книгу «Чампурадо для дружини мого чоловіка» Лаури Есківель.

Підготувала Яна Русіна