ТСН: якість крізь час

Камера. Мотор. В ефіри телевізійна служба новин. В студії…

У студію входить телеведуча і ми отримує порцію хорошого контенту.

Так ми бачимо ТСН зараз:високопрофесійних журналістів, що вміють робити  свою справу. Та з  чого все починалось, скільки випробувань пройшло ТСН, щоб  зараз  випускати  змістовнийта правдивий контент,щоб тисячі українців, кожного вечора вмикали телевізори і дивились новини?..

Початок

Ще в далеких  дев’яностих  існувала телепрограма «Післямова». Це була інформаційно-аналітична програма, яка  розповідала  про економічні та політичні справи, які  відбувалися в країні.   На той час до влади прийшов (тепер колишній) президент Леонід Кучма, а з ним ті самі (давнозастарілі) правила.Програма підлягала цензурі, попередньо записувалась на касету, і лише потім виходила у ефір.  А це неабияк впливало на команду, яка  працювала  над програмою.  Президентом, а також   ведучим,  був Олександр  Ткаченко. Людина, що вміла  вільно  говорити, прозоро мислити, ставити  точні запитання, та глибоко розбирати проблему. Тому зрозуміло,  що  величезний тиск  погроз нависав передусім над ним.  Олександр, як постать глибоко освічена, моральна та правдива, не  витримував цього.  Друзі, колеги і знайомі казали, що він змінився, став змучений  та похмурий. Погіршився не тільки  його моральний  стан, алей фізичний.  Тому згодом, через призму різних рішень, програма була закрита.

І у 1997-му виникла ідея створити Телевізійну Службу  Новин. До цього були дотичні вже згаданий вище  Олександр Ткаченко, а також засновник каналу 1+1 Олександр Роднянський(1997-2008 роки). Після певного переосмислення і змінибачення, якими ж повинні бути справжні новини,почалась кропітка робота. Напевно, на той час,саме там зібрались найкращі журналісти того часу. Усі молоді, творчі, працьовиті. Вони були готові на зміни, знали чого хочуть, якими вони бачать новини вільної демократичної держави. Тоді почали з’являтися  знайомі нам постаті, як Алла Мазур(ведуча  ТСН Тиждень на 1+1).Випускним редакторомпризначили Андрія Куликова (1997-1999), загалом команда була  зібрана та готова до роботи.

Перший  випуск  запізнився в ефір на півгодини.  Заставка, яку  ми завжди  звикли бачити(червоно-біла) на той момент  була у синьо-білих відтінках і  була записана  на касеті. Через те, що  редакційні відділи знаходились на верхньому поверсі, а монтажні кімнати  нижче, а студія взагалі на 2-му поверсі, виникла проблема. Таякби не гарна спритність асистента, який  добіг  і у простягнуту руку віддав касету, все було б  інакше.

З цього моменту й почалась історія ТСН. Злетами та падіннями. З новими зірками, що  народжувались у студії.

Зміни

Касетний скандал

У 1997-му  з команди йде Олександр Ткаченко,що неабияк дивує команду,але ТСН продовжує існування.

2000-го року стається подія, яка досить бентежить серця українців, а журналісти та небайдужі громадяни  кожен рік виходять на площі та вшановують пам’ять журналіста Георгія Гонгадзе.

На той момент, усі спроби каналу дізнатись щось, були марними. «Політика телеканалу була така, ви можете звинувачувати кого хочете, але не можете вказувати, що це ведедоКучми» – Євген Глібовицький. Саме у цей  момент всім стало  зрозуміло,  що треба об’єднуватись. Що усі ЗМІ повинні докласти  максимум  зусиль, щоб ця тема не була закрита. Була проведена акція «Знайдіть журналіста Георгія Гонгадзе». Була  проведена колосальна робота над пошуками та розслідуванням, але погрози були  сильнішими (закриттям каналу, позбавленням ліцензій)  на той час, команда боялась таких речей, тому показували дещо інакше. З’явилась касета, де були  голоси Кучми та Мороза, але усе це заперечували та заперечують досі. Потім з’явився майор  Мельниченко, і хоча Кучма  відмовлявся це коментувати, та журналістка ТСН знайшла  на одній  з  архівних  касет,як  майор Мельниченко знаходиться поруч із Кучмою. На площі почали виходити люди, висувати вимоги тодішній владі, але до реальних перемін  так  і не дійшло. Розпочалась реакція влади, називаючи людей на майдані націонал-соціалістами.

Темники

Згодом все почало  ускладнюватись, на телеканал  почали приходити  темники.  Це були спеціальні книжечки,  в яких «для зручності» редакторів та журналістів  були прописані теми,які були вигідні для  адміністрації президента . Зазвичай там  висвітлювались теми про культуру, соціальну сферу,а  питання політики  практично не піднімались. Темники приходили не тільки на ТСН, а  й  на районні ЗМІ,   вони були повсюди. Це були спеціальні листи, в яких  було прописано «Тема1 . СборУрожая. Тема важная». Все це практично не давало  розвитку вільного мовлення, на телеканал прийшли важкі часи.

Помаранчева революція

Зрозуміло, що під тиском політики, контролю,  ТСН  було важко розвиватись, було фактично запроваджено цензуру. І напевно вона існувала б і далі. Якщо б не  «Помаранчева революція». На той моменті  1+1  ТСН втратив довіру у народу. У  новинах не показувалось багато  важливих речей, закривались очі  на деякі моменти, а також речі називались далеко не своїми іменами.  Врятував  їх виступ Костянтина Грубича, який опинився «у той  час і у тому місці». Його представили на сцені і на весь Майдан він оголосив,що “ТСН” не виходитимуть на каналі “1+1″ через цензуру:”Моя подруга Іра Геращенко сказала, що «плюсам» треба довго ходити в церкву і відмолювати гріхи. Якщо в мене є гріхи, я піду в церкву і молитимуся. Дякую вам що даєте нам шанс на професію. Дякую вам і тримайтеся”, – сказав  журналіст . Після цього виступуМайдан  вітав його вигуками «молодець!». Також  читати  брехливі новини відмовились Андрій Тичина, Олесь Терещенко, Алла Мазур,Людмила Добровольська. У ТСН почалась  нова епоха, журналісти почули перші ковтки вільного повітря.

Євромайдан

На початку висвітлювати події було страшно. Ніхто й не розумів, що відбувається, та що буде далі.  Але як говорять журналісти ТСН,  що   було відчуття , що тепер все буде  по-новому.  Через  декілька  тижнів від основних подій. Відбулась зустріч  з власником каналу, перемовини йшли довго, кожному давали право виговоритись, після чого він сказав, що якщо буде тиск на канал, а особливо на ТСН, він зробить так :« Я не  буду замінювати  команду, просто не буде новин  до кращих часів».  З того моменту стало набагато легше,  журналісти  зрозуміли,  що їх підтримують,  що  за них будуть боротися. І що правду  цінують, а їх роботу поважають.

Команда ночувала на роботі, працювала   більше норми. Кореспонденти буквально жили на Майдані, неодноразово сприяючи наданню вірної інформації. Завжди знаходились у найгарячіших точках, забувши про захист життя, вони творили революцію разом з народом. Відбувалися  й страшні моменти, а саме побиття  журналістів, зламані камери, погрози. Навіть  певні відміності, позначки « Преси» не зупиняло агресію в сторону журналістів.

Важко було й в моральному  плані, деякі репортажі, які не  хотіли випускати  через їх страшні сюжети: вбивства, втрати,біль. Показувати чиюсь смерть, зламані долі, це не проста робота. Але як кажуть журналісти ТСН, ось як ця  ситуація знайшла свою відповідь: «Коли нам  почали кричати не знімайте, ми казали, що це не зйомки, а матеріали  для майбутнього суду, тоді люди  заспокоювались і  ми могли  далі працювати».

Майдан однозначно поставив крапку у виборі команди ТСН, чого вони  хочуть і як вони будуть висвітлювати новини.

ТСН 20 років

ТСН– це сім’я, команда, яка складається з багатьох відділів, які працюють, щоб показати нам  найякісніші новини. Кожна людина, що працює, вкладає сили, прагнення, талант та свою  душу. Безсонні ночі,  постійні пошуки правди,  відвертість для своїх  глядачів та  вічна боротьба з  владою. Все це робить ТСН  такими, якими ми бачимо  їх зараз. І, я вважаю,  що ми відверто і з чистим серцем, можемо сказати їм «дякую». За ту  силу та мужність, яку вони подають нам як приклад.

Музей Новин.

В честь 20-річчя ТСН, команда вирішила організувати «Музей новин». Музей  включає у собі 20 інтерактивних залів, кожний  з яких присвячений якійсь темі, піднімає  важливі економічні, соціальні, а також політичні питання. Відвідувач може почитати  не тільки історію, а й спробувати себе у ролі  журналіста. Також можна пройти тест, де можна визначити важливість новини, спробувати себе телеведучим  на студії, а також відвідати першу  (пересувна телевізійна студія). Також у музеї є 3д голограма Алли Мазур, яка розповідає про сам музей, скільки експонатів налічується, скільки областей взято та скільки  людей залучено. Є зали на  яких можна  подивитись різні інформативні ролики про якісь суспільно  значимі події. Також  представлені різні експонати з Помаранчевої революції, Революції на граніті, Євромайдану, особисті нагороди Руслани(переможниця євробачення), Джамали(переможниця євробачення).Весь музей, це історія новин через призму часу.

Коментар

Вікторія  Козар студентка факультету  журналістики ЛНУ , 1 курс.

«Я глибоко вражена побаченим, наскільки багато було різних унікальних експонатів, корисних порад від провідних  журналістів ТСН, новітні технології , які були  виставлені  на цій виставці. Для мене, як для майбутнього  журналіста, було дуже цікаво дізнатися як створюються новини, навіщо потрібні рейтинги, як   змінюється життя героїв до і після новин і загалом пізнати внутрішню кухню виробництва новин. Найбільше, що тебе вразило-це телестудія, адже в ній кожен мав змогу спробувати себе у ролі репортера та ведучого, прочитавши рядок з суфлера, я зрозуміла що не помилилася у виборі своєї професії, я натхненна  працювати. Я дуже вдячна команді ТСН за надану можливість стати свідком історії»

Автор: Анастасія Лунгу