ARTarea – інтернет-журнал журналу «ARTarea»
Рецензія на альбом «Born In Coal Dust»від Fontaliza
Вже ось майже тиждень цей альбом не виходить мені з голови і майже тиждень я мучу себе здогадками типу: «на що ж схожий цей альбом», «ця пісня точно нагадує Placebo», «такий приспів я точно вже десь чув» і т. д. Це ні в якому разі не в мінус хлопцям з Горлівки, тому що коли гурт починає звучати на кшталт топових світових гуртів – це вже показує його високий рівень. Отож які плюси і мінуси у першого за три роки альбому Fontaliza я вам зараз розкажу.
Цей альбом про життя, про те, що відбувалось навколо гурту протягом трьох років, що мало місце у їхньому житті. У новому альбомі змінилась не тільки зачіска соліста, але і звучання колективу, яке стало дещо легшим, але водночас потужнішим. Самі учасники колективу кажуть, що цим альбомом вони зробили великий крок до того звучання, яке лунає у їхніх головах.
Якщо чесно після виходу першого україномовного синглу «Відчувай» я очікував якогось перевороту у творчості гурту. Здавалося, що вони все ж таки перейдуть на написання текстів українською мовою, звучання стане легшим, попсовішим, як вам завгодно, але з виходом платівки очікування розвіялись.
Так, звучання стало все-таки легшим, залишився фірмовий запал колективу, але все таки альбом вийшов англомовний.
Одразу перша пісня «NakedKing(Race)»задає відповідний драйвовий настрій на весь альбом. Жирний риф на початку, перезавантажений вокал, текст, який швидко запам’ятовується, коротеньке соло – ось вам і крута пісня, яка відкриває альбом. Раніше я згадав про Placebo, в цій пісні Павло ідеально наслідує Брайана Малко соліста Placebo.
«Музика Британії» – одразу згадується ця цитата при прослуховуванні наступних декількох треків. Вона із пісні O.Torvald ( з яким Fontaliza восени відкатали величезний тур Україною).
Гарні, легкі треки: «Scapegoat» і «Onmyown» (на яку вже вийшов кліп) так і віють духом Туманного Альбіону, вони гарно би підійшли, щоб скрасити Вашу вечірню прогулянку.
І ось починається «M.Rebel»і ти викрикуєш «Дідько, це ж ArcticMonkeys». Дуже драйвова пісня, зі скаженими гітарою, криками, соло-партіями, вибуховим приспівом, потужним басом, ритмічними ударними і клавішними. На одному диханні проходить ця пісня і ти вилітаєш з ліжка підспівувати і починаєш танцювати під найбожевільнішу пісню альбому. Дуже очікую на кліп цієї пісні, на кшталт, як у тих ж «Мавпенят» на пісню «YouandI».
Наступна композиція «Bitter» – для мене є головним треком в альбомі, з яким асоціюю всю платівку. Дуже приємна пісня, така собі балада навіть, з сильним вокалом, приємним аранжуванням і дуже-дуже крутим приспівом, тому цей трек разом з «M.Rebel» і «NakedKing» я би назвав найсильнішими треками альбому.
Інші композиції окремо розглядати думаю не варто. «Coldandfever» – це така блюзова пісня, яка нагадує мені «TheBlackKeys», однойменна альбому пісня «BornInCoalDust» та «BirdsofBombay» – це гармонійне продовження альбому. Перша пісня важча з сильним, потужним басом, друга легша, з гучною, ритмічною гітарою і романтичними мотивами.
Завершальна композиція альбому «Секретні коди», яка здається трішки не вписується до альбому, але все одно не менш драйвова. ЇЇ приємно слухати, хоча б через те, що вона написано рідною, українською мовою.
Загалом альбом мені сподобався. Зараз у нашій музиці виходить небагато альбомів, які можна смакувати день за днем і при кожному новому прослуховуванні відкривати собі щось нове і цікаве у композиціях. Ритмічні, важкі мелодії переплетені з легшими, спокійнішими не дають відірватися від альбому, тому пів години прослухання альбому проходять за одну мить.
Здається, з виходом альбому,Fontalizaспокійно вийде у ряди найкрутіших альтернативних колективів країни, тому очікую від хлопців не просто розігрів концертів Океану Ельзи чи O.Torvald,а свій великий, повномасштабний тур Україною.
Автор:Юрій Андріїв
Фото з Інтернету