Слово у війні

Слова – це ключі, до того ж універсальні, які мають здатність відмикати будь-які двері, будь-які серця, а ще й вони є дієвими регуляторами зв’язків, конфліктів, життів. «Що має робити письменник, коли в його країні йде війна?»  – таке питання задають собі сучасні літератори. Тут важко бути однозначними. От зараз я знову роздумую над долею такого письменника, та тепер у мене вже є відповідь. Ось вам слова Гандальфа, одного з героїв епічного роману «Володар Перснів» Дж. Толкіна:

«Нам не судилось опанувати всі течії світу – ми повинні лише віддати свої внутрішні сили заради того, щоби покращити ту епоху, в якій нам доводиться жити, щоби викорінити зло на відомих нам полях, аби ті, хто прийде після нас, бралися до обробітку чистої землі. А яка тоді буде погода – на те ми вплинути не владні…».

Де ж, як не у книжках, треба шукати відповіді? Хто, як не митець, може відчути нутром те, що інші бачать крізь пальці? Проте хочу також наголосити на словах Льва Толстого: «Читати всього не варто, читати потрібно лише те, що відповідає на запитання, які виникають». Саме це я й намагаюсь вам донести: шукати, розвиватись, верифікувати, фільтрувати, але аж ніяк не бути коритом для збору відходів. Потрібно розуміти, що кожен є на своєму місці, боротись на тому фронті, який для нас доступний.

Оратор, письменник, публіцист. Людина, яка словом створює цілі армії прихильників, послідовників, зрештою, борців. Народу потрібен провідник, Мойсей, соратник і щирий друг. Національні інтереси мають бути підкріплені не лише ідеєю, а й бажанням, несамовитим прагненням до свободи. Хто ж, як не митці, можуть пропагувати такі ідеї, їх творіння повинні бути путівниками, тими дороговказами, які б були помічними й нашим наступникам. Неможливо переоцінити роль художнього й публіцистичного слова у формуванні історії народу, культури, нації, адже це водночас матеріальні, проте вічні носії інформації, незнищенні, доки будуть потрібні. Слово – це майже невичерпне джерело до існування життя: здатне як завдавати болю, так і гамувати його. То якою ж силою володіють ті, кому підвладне слово…?

  Автор: Христина Вишивана

   Фото з Інтернету