ART&LEO

Мабуть, кожному із нас доводилось тримати в руках розкішно ілюстровану книгу. Таку, що аж подих перехоплювало від усвідомлення рівня майстерності художника-ілюстратора. І хоча друкована книга переживає не найкращі часи зараз, естетичне і кінестетичне задоволення від реальної книжки не замінить ніщо. Сьогодні я розповім тобі про людину, творчість якої відкрила випадково, і є  досі шанувальницею такого таланту.

Мова йде про ілюстратора на ймення Лев Каплан. Його роботи захоплюють майже ювелірним рівнем виконання, продуманістю та тонким поєднанням кольорів.

Що ж до мене, то мене вразили ілюстрації, виконані ним для книги Жуля Верна “Навколо світу за 80 днів”. Єдине слово, що крутиться в голові під час перегляду – це… “Вау!” :=)

Цей талановитий художник-аквареліст, архітектор, графік-дизайнер, ілюстратор – наш співвітчизник, хоча уже довго живе у Німеччині, у місті Штутгарті. Однак саме в Україні, в Луганську, він народився, тут минули його дитячі і юнацькі роки. Любов до мистецтва у нього з дитинства. Навчався Лев у Києві, згодом із дружиною Наталею переїхав до Німеччини. Вважає, що секрет успіху – у старанні і працелюбності. До того ж працелюбність для художника – це прагнення отримати максимальний результат та любов до улюбленої справи.

Пам’ятає Лев і про Україну. Під час подій Євромайдану його позиція була чіткою і однозначною. Це помітно навіть на фото.

Коли я запитала його про те, чи має він якісь міркування про журналістику, зокрема українську, та чи міг би сказати декілька напутніх слів молодому поколінню журналістів, котре ще тільки вчиться або лише стало на свою професійну стежину, Лев погодився. Ось його слова:

“Чи врятує краса світ? Сама не врятує. Наодинці шансів вона не має. Як ми. Але якщо поєднати її з порядністю, чесністю, неупередженістю і просто людяністю, то шанси є. Як і у нас.

Писати про мистецтво треба. Але цей вид журналістики сам по собі є мистецтвом. Треба багато знати, треба бути чуйним, бо зруйнувати легко, склеїти – важко. Треба пам’ятати, що пишете про людей з їх слабкостями, помилками, недосконалістю. І ще – що саме цим вони прекрасні.

Лайте і хваліть. Розносьте вщент і підносьте на сьоме небо нас, художників і ілюстраторів, письменників і акторів. Тільки лаючи – не руйнуйте, хвалячи – не лестіть.

І ще. Не старайтесь повчати, моралізувати, виховувати… Словом, “рятувати” художників від помилок. У вас все одно не вийде. Тому що наші омани – така ж частина нашої роботи, як грунтувaння полотна або придбання паперу.

 Останнім часом ми на нашій власній шкурі переконалися, що може накоїти недобросовісна журналістика. Бійтеся її. Зовсім недавно Володимир Познер сказав: “Чесні журналісти є, а чесної журналістики – немає”. Він це про журналістику усього світу сказав. Може, він не мав на увазі українську? Ну, мені дуже хочеться в це вірити.

Удачі Вам, миру і гармонії всім нам. Вперед!

З повагою, Лев Каплан”

Бажаємо Левові натхнення і творчих успіхів! І радіємо, що в нас такий талановитий співвітчизник!

Автор: Ольга Нестор

Ілюстрації з особистої сторінки художника, блогу та офіційного сайту