Кінострічка про російський газ стала родзинкою фестивалю

    Відомий за кордоном фільм Віталія Манського «Труба» вже сколихнув європейську спільноту, адже показує життя пострадянського простору аж надто правдиво. Тепер фільм побачили і львівські глядачі.

      Документальний фільм був презентований під час «фестивалю кіно та урбаністики 86». Співорганізатор кіноперегляду Надія Парфан розповіла чому обрали саме цей фільм:

–          На жаль, документальне кіно в Україні зараз практично не представлене.  Наш фестиваль має на меті донести до глядачів не просто документальне кіно, але якісну, креативну документалістику. Фестиваль не даремно має у своїй назві число «86», адже це рік Чорнобильської катастрофи (що говорить власне про злободенність фестивалю, його соціальну значущість, ред.) . Наш проект є  також єдиним в Україні, який займається прокатом кіно.

     Назва фільму «Труба» символічна. Цікаво, що ця стрічка навряд вийде на широкі екрани і за задумом режисера буде доступне для глядача суто на фестивалях. Кіно показує повсякденне життя людей біля головного газопроводу Російської Федерації. Сюжетна канва охоплює не лише віддалені села Сибіру, але також українські, білоруські, польські містечка. Завдяки такому режисерському прийому глядач може порівняти соціальні умови країн пострадянського простору, зробити власні висновки. Адже голосу за кадром, який може скорегувати наше сприйняття, немає. І від того стрічка стає ще більш вражаючою, адже показує не хаотичні фрагменти, а ті, які визначають життя людей. День Перемоги, весілля, похорони, а також звичайні робочі будні – на заводах, у сфері обслуговування. Справляє враження робота оператора. Люди в кадрі настільки правдиві у своїх емоціях, думках, що здається, ніби це не кадр фільму, а реальність. Усе це задає якийсь сумний тон і дає підстави трактувати назву фільму двозначно. Адже слово «Труба» наснажене також і сенсом безнадійності, знерухомленості. Режисер ніби натякає, що допоки життя величезної кількості людей залежить від однієї газової труби, вони навряд будуть цілковито вільними і щасливими. 

(на фото оператор фільму Олександра Іванова, режисер Віталій Манський, співорганізатор фестивалю Надія Парфан)

   Автор: Оксана Бабенко

   Фото зроблені автором публікації