ARTarea – інтернет-журнал журналу «ARTarea»
Сьогодні до Львова завітав молодіжний рок-гурт 5 Vymir. Вони стали відомими аудиторії з 2008 року. Але, коли у 2012 році вийшов дебютний англомовний альбом під назвою “5 Vymir” музиканти знайшли багато шанувальників і за кордоном.
–Розкажіть про сьогоднішній концерт. Чим плануєте потішити львівських слухачів?
– У Львові ми гратимемо вдруге. Першого разу був дощовий день і тому людей зібралося небагато. Сподіваємося, що сьогодні буде більше. Адже п”ятниця, всі мають гуляти! Ми не ставимо собі за мету чимось “чіпляти” слухача. Просто робимо, те що робимо. Будемо грати нові треки. У нас є один трек, який має умовну назву “Міла Йовович” і він наснажений певною революційністю, хоч скоро йому виповниться рік . Він нібито містить своєрідний заклик до соціальних зрушень.
– На вашу думку, мистецтво має реагувати на політичні події, на суспільні поштовхи?
Ми не ставимо слів із політичним забарвленням. Музика і політика – це різні речі. От музика і народ, музика і соціум – це спільне. Політичні тексти – це не варіант.
– Що ви закладаєте в музику? Що хочете донести до слухача?
У житті кожної людини достатньо буденності. Таким чином, музика – це втеча від буденності, розвага. Вона має дарувати щось хороше. Хоча звичайно багато є і депресивної музики. Однак наша музика відкриває не темну грань особистості, а світлу. Зазвичай після перших 40 хвилин нашої музики, обличчя людей просвітлюються, вони звільняються від своїх проблем, забувають про погане.
– У якому стилі ви граєте?
Стиль – це певні рамки. Нам легше казати, що в нас інді-рок іноді елементами психоделіки. Створюючи музику, ми не ставимо собі за мету працювати у певному стилі. Стиль вказуємо для слухачів, щоб вони хоча б загально орієнтувалися що слухають.
-Які ваші враження від міста?
– Ми приїздили сюди і раніше, просто так. Дуже гарне місто. Ми давно мріяли виступити тут. Люди на Заході більш прогресивні, вони реально відрізняються від тих людей, які є на Сході. Кожне місто – це новий досвід.
– Вашу група існує вже доволі давно. Ви відчуваєте певну еволюцію, якісь зміни у своїй творчості?
– Музика – це постійний рух, зміни. Коли нам було по 17 ми грали одну музику, не могли створити, те що зараз. І навпаки тепер, коли майже всім на по 23, ми не створимо того, що в 17, це дуже суперечливо. Ми дорослішаємо і наша музика дорослішає разом з нами.
– Хто серед вас пише музику і тексти?
– Багато мелодій і пісень створюємо прямо під час репетицій, разом. Це виходить ніби ненароком. Починаємо грати, і складається музика. Але загалом тексти і музику пишуть Владислав Лазарєв і Костянтин Поштар.
– Чи відчували на собі коли-небудь вплив “колективного несвідомого”?
– Нещодавно ми це зауважили. Один з наших синглів називається “Я і море”, а зараз дуже багато людей звертаються до цієї тематики. До теми моря. Взагалі зараз люди з України і із закордоння зростають на тій самій музиці, на тих самих почуттях, емоціях. Однаково закохуються, зляться. Відтак і музика дещо схожа. Також у нас була цікава історія, коли один наш музикант написав вдома текст, а інший в цей же час вже створив на цей текст музику.
– Ви сказали про морську тематику. Море-це образ-символ пов”язаний з передчуттям весни?
Ні, ми писали це ще раніше, не саме цієї весни. Море -це потужна неспокійна стихія, і вона надихає.
– Які ваші подальші творчі плани?
– Наступний наш альбом швидше всього матиме назву “Замок із піску”, ми плануємо його незабаром записати.
Коротко про склад гурту:
Владислав Лазарєв – клавіші, вокал
Костянтин Поштар – гітара, вокал
Роман Гаркавенко – бас, вокал
Семен Терещенко- ударні
Спілкувалась Оксана Бабенко
Фото надані гуртом 5 Vymir