Напередодні четвертого міжнародного театрального фестивалю “Кіт Ґаватовича” спілкуємося із його ініціаторкою та натхненницею Євою Якубовською. У екслюзивній розмові, Єва розповіла, як мовою мистецтва цьогорічний Кіт “закцентує” на втрачених мозаїчних рибках, про розмаїту георгафічну палітру фестивалю. Додамо, що на фестиваль завітають Яніна Соколова, Ірма Вітовська, Римма Зюбіна та світова зірка театру Такетеру Кудо. “Кіт Ґаватовича” відчинить двері театру просто неба упродовж 6-8 вересня на літній сцені Парку Культури та колишнього ангару трамвайного ДЕПО LemStation.
- Єво, цьогоріч фестиваль “Кіт Ґаватовича” відбуватиметься вже вчетверте. Чим цьогорічний Кіт відрізнятиметься від попередніх?
- Насамперед хочу сказати, що Фестиваль як і раніше займається провокацією, а саме змушує нас побачити не лише різні сучасні форми прояву театру, але й провокуємо театр на виклик, адже ми працюємо лише з несценічними майданчиками. Крім того, цього року темою для нас став театр, який реагує на соціальні проблеми, який говорить на незручні теми. Ми переконані, як і колективи у нашій програмі, що театр це одна із значних платформ для змін, яка просто не може не реагувати та не намагатись рефлексувати на проблеми. Не випадково цього року наша візуальна частина наповнена рибками із зруйнованої мозаїки у Львові “Океан”. Наш Кіт хоче показати, що він на відміну від своїх тваринних звичок знає, що є дійсно важливим, і коли треба думати не шлунком.
- Які родзинки готуєте для театралів цього разу? Знаємо, що завітають Ірма Вітовська та Яніна Соколова..
- Найбільша перемога для нас з командою є приїзд зірки світового театру Такетеру Кудо. Три роки ми вели перемоги, аби цей легендарний танцівник Буто завітав до нас. Нарешті він приїжджає до нас. Це великий стрибок для театрального середовища у Львові і Фестивалю зокрема. Щодо програмного наповнення – то ми побачимо дуже велику географічну палітру. Серед представлених міст буде і Маріуполь із символічною виставою “Прощавай, зброє!” також я переконана, що всіх вразить вистава від театру із Сум “Галюцинація”. До речі, саме останні стали справжнім відкриттям для нашої команди, адже вони є переможцями нашого театрального конкурсу і змаганні обігнали навіть один іменний колектив зі Львова і ще один із Києва.
- Яку мету ставите перед собою, творячи масштабний театральний фестиваль?
- Насамперед наша глобальна мета це робота над побудовою платформи для співпраці театральних осередків із України та Світу. Минулого року перемогою для нашої команди став проект “Hamlet”, який створили наші американські партнери із нашими українськими акторами, цього ж року ми веземо на Фестиваль справжню зірку світового театрального мистецтва і на цьому не зупиняємось. Адже одразу на наступний день після Фестивалю розпочнеться Театральна резиденція заснована нашим Котом у Берліні. Аналогу такого проекту не існує, і ми дуже горді із можливостей, які ми реалізуємо.
- Цьогоріч фестиваль також акцентуватиме на збереженні мозаїк у Львові, наскільки мені відомо. Чи театральне мистецтво потребує збереження, як і мозаїки? Бо часто люди зараз не готові виходити зі своїх осель і йти на мистецькі події..
- Це дуже гарно продовжує попереднє запитання, адже ще одним надзавданням для нас є збільшення театральної аудоторії за рахунок тих, хто не ходив у театр ще, або , як ми любимо казати, травмованих неправильним театром (не їхнім). Тому це та ж мозаїка, яка потребує уваги, це та ж сама людина, яка потребує уваги. Без уваги та трепетності когось побіля нас – ми в’янемо.
- Виступатиме також театр з Маріуполя. Щороку фестиваль “Кіт Ґаватовича” говорить і про суспільні проблеми, яких зараз зазнає Україна. Чи мистецтво має право бути лише заради мистецтва, чи повинне входити у реальний діалог із суспільством?
- Ми не будемо говорити теоріями, ми скажемо нашими переконаннями. Ні. Театр заради театру, це як акт здійснений тільки над собою для себе, він не дає відповідного ефекту. Театр це потужна платформа, це конструкт, розгадуючи який – ти вивчаєш себе, ти вчишся бути з собою, а, отже, з іншими людьми.
- Чи програма фестивалю буде цікавою, наприклад, для дітей?
- Навіть дуже, наші партнери КМДШ створюють настільки динамічну та наповнену програму різними найінтерактивнішими іграми, що важко описати. Ваші діти будуть чарівниками, які гратимуть у справжні Поттерські шахи, вони будуть малювати на спеціальних екранах, вчитись доглядати за домашніми улюбленцями – Коти серед них – і малювати, і ліпити будуть. Допишіть ще аквагрим та розіграші. Словом, я б сама залюбки побувала на тій локації.
- Остання лекція у рамках фестивалю буде транслюватись із Гамбургу на Львів та Харків та міститеме перформативні елементи. Чому фестиваль має таку співпрацю саме із Гамбургом?
- Насправді щодо Гамбургу, то все дуже просто. Наш лектор на той момент буде у цьому місті. У цьому випадку ми довго шукали того єдиного чи ту єдину, яка чи який зможе розповісти про сучасний свідомий та законсервований театр. Так у нашому житті з’явився він – театрознавець, що навчається у Чехії – Максим Максимчук. До речі, щодо цієї лекції – то наголошу на її особливості. Ми матимемо не лише лектора у такому віртуальному відображенні, але й матимемо справжній перформанс від Світлани Лисовської. Фактично це лекція та перформанс на перетині.
- Чому львів’янам необхідно прийти на фестиваль “Кіт Ґаватовича”?
- Я скажу, чому кожному, у кого буде можливість варто прийти на Фестиваль “Кіт Ґаватовича”. Насамперед це заглянути у нашу програму, яка просто переповнена неповторними виставами. Це театри з різних куточків України та Світу. Це імена, який раніше ми бачили на телеекрані чи якихось шоу/зустрічах, а цього року вони вийдуть на сцену. Ти можеш сидіти у першому ряді і відчувати силу слова Римми Зюбіної, Ірми Вітовської-Ванци, Такетеру Кудо, Яніни Соколової. Наших львівських акторів театру Леся Курбаса чи Театру Лесі Українки, ба навіть наших музично-сценічних гостей OY Sound System, харківських абсурдистів “Воробушек” чи молодого перспективного сумського театру “Нянькіни” або ж уже потужних гравців маріупольскої сцени “Театроманія”, ми будемо пити каву разом із нашою зіркою театру та кіно Ярком Федорчуком, будемо імпровізувати із нашим театром імпровізацій ВАО, будемо із Максимом Максимченком та Володимиром Бєгловим розбирати театр та слова на шматки, аби надавати цьому наших сенсів. Ми покоління вже іншого часу, і це не питання віку, це питання те, чого ми шукаємо та чого ми чекаємо. І ця програма як і Фестиваль була створена для запитань і питань. Давайте ставити їх разом!
Фестиваль відбувається за підтримки Львівської міської ради
Засновник та організатор фестивалю незалежний театр “Склад 2’0”
Партнери: театр Лесі Українки, LemStation та парк Культури
Поселяє: Асторія, Леотель, Архистратиг та Урбан готель
Пригощає: Білий лев та Купіца
Розмовляла О. Бабенко
Світлини із торішнього фестивалю Михайла Кулика