Запитання в книзі Сью Таунсенд – лузер чи нескорена особистість?

Ось уже кілька днів  я перебуваю під впливом роману Сью Таунсенд «Таємний щоденник Адріана Моула». Тож сміливо раджу Вам прочитати цю книгу! 

  Написаний твір легко та невимушено, у формі особистого щоденникf. Є одна порада – не читайте цю книгу у громадських місцях чи транспорті – Ваші неконтрольовані вибухи сміху можуть наполохати оточуючих.

Взагалі-то, йдеться про цілий цикл романів, який складається із семи частин: «Таємний щоденник Адріана Моула», «Страждання Адріана Моула», «Зізнання Адріана Моула», «Адріан Моул: дикі роки», «Адріан Моул: роки капучино»,   «Адріан Моул та зброя масового ураження», «Адріан Моул: роки прострації». З початку письменниця розповідає нам про життя підлітка та з кожною новою частиною головний герой дорослішає на десятиліття, в зв’язку із чим його світогляд та стиль життя варіюються.

 

Адріан своїм нестандартним відношенням до світу, сарказмом,  цілковитими розчаруваннями та невдачами постійно дивує. Історія тримає у напрузі, викликаючи питання: що ще такого може статися? Водночас роман захоплює детальним описом англійського побуту, страв, традицій. Окрему нішу в книзі займають радості та печалі королівської родини. Герої щиро співпереживають перемогам та бідам, хоча мабуть тут немає ніякої дивовижі – всі англійці шанувальники монаршої родини.

Головна мрія хлопця стати письменником. Він вперто створює все нові та нові рукописи, як то кажуть папір витримає все. Проте, твори не затребувані, так як написані у якійсь дивній писимістичній манері із доскіпливим описом всіляких непотрібних дрібниць. За іронією долі успішним письменником стає ворог нашого головного героя.

Адріан має цілком статистичну зовнішність у купі із славою невдахи та це навпаки приваблює до нього красивих та успішних жінок. Чи щасливі вони із ним, чи не розчаровані своїм вибором – це вже інше запитання.

Також щось особливе є у стосунках Адріана з батьками. Він почувається у родині чужим навіть виникають питання чи рідні вони взагалі, оскільки такі різні. Та все таки щось поєднує родину, вони чудово проходять випробування невдачами, скрутою, йдучи поруч, рука в руці. Це, мабуть, важливіше розбіжностей у побуті, це і дає можливість називатися сім’єю.

Доля завжди зводить Адріана з людьми літнього віку, можливо автор прагне протиставити невігластву  досвід, мудрість, цінність прожитих років?

Майже завжди поруч із головним героєм хатній улюбленець – 🐕.Він навіть немає ніякої клички, такий самий невдаха як і головний герой, завжди потрапляє у всілякі неприємні пригоди. Ці двоє змирилися зі своєю долею та чекають на чергову порцію адреналіну.

Цікаво чому авторка присвятила цілий роман, який писався десятиліття типовому невдасі і ,з рештою, чому Адріану так не щастить? Можливо на заваді стоїть потенційне налаштування на негатив чи сліпе підкорення фатуму? Чому не боротися, чому не прагнути щось змінити на краще? Можливо авторка прикладом свого персонажа прагнула розбурхати подібних осіб на зміни. А можливо, вона прагнула показати його внутрішню силу, яка незважаючи на всі випробування долі дозволяє Адріану йти далі сподіватись на здійснення всіх своїх планів та задумів? Вирішувати Вам, звісно якщо виникне бажання познайомитися ближче із твором Сью Таунсенд британської письменниці, драматурга і просто сильної жінки, яка після повної сліпоти продовжувала справу свого життя – писати…

Автор: Наталія Денісова