Vienna: столиця колишньої імперії

Австрія. Стара паннуся Австрія, ти така дорога

Ми перетнули межу до тебе з Угорщини. І ти була такою знайомою: твої маленькі селища подібні до моїх рідних: вузькі дороги, зелень і багато церков.

Коли ми в`їхали на трасу А4, вона була такою широкою. Твоя дорога суттєво відрізнялась від мадярської, від польської, від словацької, від нашої. Вона була м`яка як килим.

Твоя Vienna

Дорога Австрія, твій Відень заворожує.

Величезний трафік на дорогах, та ніхто не сигналить/не свариться. Автобуси,  трамваї, метро(U-Bahn), приміські електрички(S-Bahn ) і велосипедисти зі своїми карапузами. Ти не дозволяла в себе зупинитися, ти не одразу нас прийняла. Показувала свою величність, не давала паркомісця, хотіла виписати штраф.

Фото знизу вдало підкреслює слова. Відень поділений на райони з короткотерміновим паркуванням і потрібно знати скільки максимум часу можна перебувати на тій чи іншій вулиці.Знаки розташовані кожних кілька метрів, які позначають початок і кінець певної категорії дозволу (для постачальників, інвалідів і т.п.).Для тимчасового паркування на центральних вулицях потрібно купувати спеціальні талони в кіосках. Талони бувають різних кольорів, залежить від тривалості парковки (1, 2 чи 3 години)..

Блакитний Дунай, як твоя блакитна кров, омиває старовинні мури довкола.Та він дав можливість побешкетувати молодим і ще не зрілим мешканцям, які обмалювали стіни кольоровими графіті.

Твоя архітектура

 Собор Святого Стефана– твоя візитка в готичному стилі. Набув такого вигляду як зараз ще в 1511 році. Біля собору відчуваєш себе маленькою піщинкою, якщо хочете «краплею в океані», а це і був такий задум тогочасних архітекторів; починаєш тремтіти від величі. Стефана постійно реставрують, але на гостроверхі вежі (їх дві) можна піднятися і побачити неймовірну красу.

Віденська ратуша (готика, 1872–1883 роки).
Вона дуже товариська. На Площі перед нею постійно відбуваються різні концерти, а на Різдво – традиційний ярмарок Крісткіндльмаркт. Узимку стежки парку перед Ратушею перетворюють у ковзанку. Неймовірна атмосфера казки.

Імператорський палац Гофбург

Зараз офіційно резиденція президента Австрії. Це цілий комплекс, до якого входять собори, музеї, імператорська бібліотека і скарбниця, національний театр, верхова школа та імперські стайні.

Гофбург— це мандрівка в історію діячів мистецтва і архітектури з будівлями багатьох періодів: середньовічної готики, ренесансу, бароко, а також крил в історичному стилі з ХІХ століття і до сучасного періоду.

 

Будівля Парламенту Австрії

Як було дивно дивитися на твій Парламент у давньогрецькому стилі «неогрек» з великим фонтаном присвяченим богині Афіні.

Зупинка: Франко і УГКЦ

 Мені стало на мент затишно, коли побачила у тебе жовто-блакитний.
Знаєш, Відень, ти пасував Івану Яковичу. Не дарма, він дуже любив тебе. Двоє красно вбраних, двоє інтелігентів, двоє солідних і поважних. Ми його зустріли біля УГКЦ святої Варвари, вбраної у бароко.

Довідничок: 15 жовтня 1775 року — дата заснування церкви; 17 червня 1784 року –заснування центральної парафії Греко-католицької церкви у Австрії.

Насамкінець:

Я ще стільки всього не побачила і не розповіла про Відень, про смак імперських часів, про фонтан стилів. Там потрібно побувати. А поки…

Австрія, ти стала моєю 12.

Твій Відень тиснув на мене своєю величністю, твоя архітектура не давала позіхати. Ти дражнила мене цінами на віденську каву.Ти вміло маскуєш усі свої зморшки. На твоїх вулицях я комплексую через старі кросівки. Ти хвалилася мені дорогими брендами.Столиця колишньої імперії, яка пахла екскрементами причепурених коників. Твоя солідність не дозволяла поколупатися в носі.
Австрія, твої люди дуже привітні, вони мені допомагали і зранечку, і вдень, і в глибокій нічці. Вони зі мною балакали моєю ламаною англійською про все-все.
Я сходжу зі сцени. Моя подорож завершилась.

Автор: Софія Тимо