Нещодавно у Львівському мистецькому кафе «Дзиґа» кіборги з 93 механізованої бригади Кос і Ромашка відкрили унікальну фотовиставку. Вона носить символічну назву «Війна, життя: рік на передовій». Там зібрані світлини, які боєць Кос робив довгі місяці під час російсько-української війни. Ці фотокартки не передають весь кривавий жах бойових буднів, але показують, що навіть серед воєнного лихоліття є місце оптимізму і незламності.
Як це «життя на передовій» ми поговорили із воїном Ромашкою та його дружиною львівською журналісткою Іриною Вовк.
-Ірино, чому ви стали ініціатором цієї виставки?
– Знаєте, всі багато говорять про кіборгів, про десантників, 80 бригаду. Дуже мало чуємо про 93. Бувають новини про те, що десь там якийсь алкоголь, якесь мародерство. Але ці хлопці вони справді герої, які навіть не мали нормальної ротації. Їхню бригаду через незнання навіть називають аеромобільною, а не механізованою. Комусь ліньки заглянути у Вікіпедію.
(Ірина Вовк розповідає про суть виставки)
– Романе, як Ви вважаєте, чи можна зафіксувати війну на фотоплівці?
– Так воно єсть, зафіксувати війну ти не можеш. То шо, на фотовиставці все показано довольно поверхносно. Ти не покажеш смерть, не покажеш, рождение дітей. Ми не можемо показати оцю бридоту війни так як воно є. Низзя цього показувать просто. Батьки, які потеряли своїх рідних, вони це не приймуть.
– Ірино, чому на у цій виставці акцент зроблений саме на постатях Коса та Ромашки?
– Рома мій чоловік, а Костя мені як брат. Я їздила багато туди, і зрозуміла багато про війну, саме завдяки цим хлопцям. Я постійно їздила туди, як волонтер. Із квітня 2014 року. Це хлопці, чий бойовий шлях я чудово знаю. Вони добровольці. Добровольці є не лише у добровольчих батальйонах, але й у збройних силах України.
– Романе, із своєю дружиною Іриною Ви познайомилися на фронті?
-Так, ми вже два місяці, як одружилися. Тепер ось живемо «на валізах» між Львовом і Дніпропетровськом. Львов, мене до конца ще не прийняв,бо це город дуже туристичний, і я не совсемц можу тут адаптуватися.
(богемна атмосфера “Дзиги” дає різкий дисонанс із тривожними фронтовими фотографіями)
Розмову із автором світлин фотовиставки Косом шукайте у наступних публікаціях ARTarea
· в інтерв.ю дослівно збережена мова інтерв.юйованих
Розмовляла Оксана Бабенко