Очі, ніжно-тверді
Означують моє єство.
Один із вимірів мого буття
Напевно належить Тобі.
Я ще не визначив…
Порух вітру гойдає маятник
Думка про світло бентежить начебто
Мене, у вирі холодних сонцеднів,
Та простір здається вбирає,
Вбирає мене у себе.
Простір очей, що ніжно-тверді.
Я ще не визначив….
…
Приснись мені маленькою зорею…
Блакитну ніч крізь запітніле скло
Прости, бо я хворію нею
Мізерному співцю потрібно тло,
Аби творити вічність
Приснись мені маленькою зорею…
Я не візьму тебе, ти знаєш,
Бо може ніч крізь запітніле скло
І є тим сном котрий мерцю прощаєш
Ти, що віддаєш мене собі.
Німим вікном я відчуваю
Буття свого незмірне тло.
Приснись мені…
Автор: Іван Остапович
Фото з Інтернету
Ред. Шановні читачі! До вашої уваги були запропоновані твори сучасного митця Івана Остаповича. Детальніше про творчість та постать письменника матимете нагоду дізнатися із наступних публікацій на сайті у розділі “молоді митці”