ARTarea – інтернет-журнал журналу «ARTarea»
Яка вона, інкарнація ніжності та проникливості? Як воно, видихаючи співати, дихати у пісні, виводити, мов ниткою, по полотну голосом піруети, голосом лоскотати, тональністю тремтіти і щоб все було так справжньо? За такий “акторський” багатовідтінковий спів, за таку насичену барвами та переливами щирість віддячуємо гурту “Vivienne Mort”.
Заснований у 2010 році, гурт на чолі з вокалісткою, автором пісень та музики Даніелою Заюшкіною, набуває все більшої популярності завдяки незвичайній манері виконання, яку я б назвала сублімацією внутрішніх емоцій, тривог, та вокальним втіленням жіночого світу в цілому. Усі ці пісні інтимні аж до щему, але разом з тим і загадкові. Кожна дівчина, певно, піймала б себе на думці, що вона це відчувала або готується відчувати, кожен хлопець мимоволі був би зчарований, занурившись у цей напівпрозорий світ дівочих сповідей.
Слухаючи останній альбом гурту – “Filin” виникає відчуття, що ти слухаєш щось, чого нікому більше не дозволено чути, щось зранене та тремтяче. Кожен слухач цього альбому – ніби єдиний, то ж усі ці вокальні спади та підйоми, усі ці розхристані звукові звивання, шепотіння, вдохи та видохи – усе для нього. Клавіші бринять десь навколо вас, музика оточує та сповиває, вам стає спокійно та водночас щемно. І голос вокалістки чудово вливається у цю звукову виставу і розчиняється у ній, мов акварельні барви у воді. Відтінки вже не такі густі та концентровані, мотиви стають колисковими. Тому, мабуть, і назвали альбом ім’ям нічного птаха. Альбом, реліз якого відбувся 1–го березня, став чудовим початком весни 2015 року. Дійсно, надзвичайно весняно. Чудово гармонують з усією цією атмосферною післязимовою задумкою і тексти:
“Після снігу, лагідно і тихо,
Виснажила душу мою відлига.
Виснажила душу так невчасно.
Можна, я мовчатиму?
Можна, я мовчатиму?” (Пісня “Темно”)
Слухачі кажуть, не можна мовчати. Ні в якому разі. Співайте, грайте, готуйте нові альбоми.
Автор: Наталія Пищик
Фото з Інтернету