ARTarea – інтернет-журнал журналу «ARTarea»
Часто перед виконавцями та музикознавцями стоїть завдання у їх письмових роботах (статтях, магістерських роботах, дисертаціях) висвітлити актуальність їх досліджень. Про класичну музику пишеться велика кількість цінної літератури. Вона вже впродовж століть приваблює широке коло людей, готових присвятити велику частину свого часу як на професійному, так і любительському рівнях для вивчення найкращих зразків світового мистецтва та прилучитися до великої музичної родини.
Чому ми називаємо музику (як теж живопис чи літературу) класичною? Може, через те, що вона перевірена часом, витримала потік історичних змін, притому не втрачаючи своєї свіжості і краси? До неї завжди хочеться повертатися, шукати відповіді на питання або просто насолоджуватися прекрасними мелодіями.
Пропоную «перевернути» питання актуальності класичної музики – музики доби не лише віденських класиків Й. Гайдна, В.-А. Моцарта та Л. ван Бетховена, а й їх знаменитих попередників та послідовників аж до наших днів – та не розглядати її як явище архаїчне та застаріле, а навпаки – побачити в ній опору сучасних звучань, цю іскру, яка дала поштовх у пошуку нових жанрів, стилів.
Безсумнівно, зараз левову частку простору навколишніх звуків займає більш проста у розумінні змісту та гармонічно «розвантажена» (іноді трьох акордів виявляється цілком достатньо) поп-музика з усіма її технічними та технологічними варіаціями.
Завдяки досягненням технічного прогресу та появі спочатку звукозаписувальної, а згодом і синтезуючої техніки з можливістю повторів та чи не безмежного тиражування CD- та DVD-копій, треків mp3 та інших форматів, процес створення музики нового зразка (переважно, пісенної її частини) вдалося поставити на небачену досі комерційну основу. Звісно, і класичні композитори працювали на замовлення представників як духовної, так і світської влади, надсилали свої роботи на різноманітні конкурси від академій та видавництв, займалися пошуком промоторів та меценатів, які допомагали їм із фінансовими питаннями та пошуком слухацької аудиторії, втім на даний час масштаби музичної індустрії із концертними студіями, радіо- та телестанціями, кліпмейкерами, талант-шоу, рекламними агентствами (список можна продовжувати ще і ще) просто вражають. Можливо, з-поміж великої кількості популярної музики не завжди акцентуємо увагу на класику, але вона, хоч і уривками (або у вигляді стилізованих під класику мелодій), часто звучить десь поряд у ефірі чи то в позивних Гімну УЄФА, Євробачення, чи в рекламі JOOM, Водного мира та ін.
Отже, чому класична музика не втрачає своєї актуальності? Думок на цю тему виникає багато, але все-таки варто оцінити важливість деяких деталей.
На старті уявної мандрівки у перший запропонований мною пункт – простір звукозображальності – чомусь першими на думку спадають фортепіанні «Шум лісу» Ф. Ліста, «Гра води» М. Равеля, «Феєрверк» К. Дебюссі, «Біля моря вночі» М. Лисенка, ноктюрни Ф. Шопена, Дж. Фільда, Ф. Лизогуба, “Гірська легенда” А. Кос-Анатольського, «Каталог птахів» О. Мессіана чи їх клавесинний попередник авторства Ж. – Ф. Рамо «Перегук птахів» та багато інших. І це лише невелика частина репертуару (лише фортепіанного!, а ще є опери, симфонії, камерно-інструментальна, камерно-вокальна музика, твори для інструментів соло, музика до вистав), де композитори намагалися передати звуки природи, шум голосів, настрій нічної пори, створювали ауру казковості, згодом розширивши коло зацікавлень і до «індустріальних» звучань. Дійсно, звукова палітра справді захоплює!
У світі танцю теж відбувалося багато цікавого, і класичні композитори не залишалися осторонь, майстерно переносячи на мистецьку площину їх творчості нові ритми. Цикли старовинних танців у французьких та англійських сюїтах, партітах Й. С. Баха, вальси, мазурки та більш масштабні полонези Ф. Шопена, номери із балетів П. Чайковського, Українська сюїта, вальси, мазурки М. Лисенка, фантастичні «Мефісто-вальси» Ф. Ліста, «Танці Давидсбюндлерів» Р. Шумана, Угорські танці Й. Брамса, химерна «Хабанера» Ж. Бізе, «Вальс» із драми «Маскарад» А. Хачатуряна, Світський і священний танці К. Дебюссі, Благородні і сентиментальні вальси М. Равеля, Італійська полька С. Рахманінова, 11 етюдів у формі старовинних танців В. Косенка, Танго І. Стравинського, Гавот-каприс С. Борткевича, Коломийка Н. Нижанківського, Іспанський танець М. Скорика – це далеко не повний список багатої музичної спадщини, яка входить в репертуар провідних солістів та оркестрів світу.
Максимальне злиття музичного та поетичного змісту, використання широкої палітри виразових засобів, урахування вокального діапазону – знову ж таки, це лише натяк на великий обсяг роботи, який стояв перед авторами камерно-вокальних творів. Якщо сьогодні ми чуємо з радіо та телевізійних трансляцій пісні з переважно нескладною куплетно-приспівною будовою, то у творчості Р. Шумана, Ф. Шуберта, М. Лисенка, П. Чайковського, С. Рахманінова, М. Метнера, Й. Брамса, Д. Січинського, Ф. Надененка, М. Жербіна ми стаємо свідками колосальної та надзвичайно скрупульозної попередньої роботи над музикою до текстів пера великих поетів (Й. Гете, І. Франка, Т. Шевченка, Лесі Українки, Л. Костенко, Г. Гейне, О. Пушкіна, М. Лермонтова, В. Мюллера та багатьох інших) або ж народних пісень в їх обробках. Часто у вигляді прямих або непрямих цитат мотиви народної музики присутні не лише у вокальній творчості класиків. Такі приклади чуємо у Й. Брамса, Ф. Ліста, М. Лисенка, В. Косенка, С. Борткевича, Б. Лятошинського, Л. Ревуцького, М. Скорика…
Ще одним важливим аспектом зацікавлення класичною музикою є її виховна та терапевтична функції. Із древніх часів музичне виховання було однією із складових у процесі формування гармонійної особистості – наприклад, у Стародавній Греції визначалася роль музичних ладів, велися полеміки щодо значення (в тому числі і деструктивного) кожного із них, натомість на даний час набула популярності підкріплена науковими дослідами музична терапія (погодьтеся, часто в Інтернеті зустрічаються дописи про вплив музики того чи іншого класика на стан організму людини, а закордонні університети пропонують багато освітніх програм у цьому напрямку), яка також бере витоки із давніх традицій.
Цікавим фактором у сприянні поширення класичної музики у світі є своєрідний культурний обмін між західними і східними країнами світу. Представники азіатських країн активно завойовують нові горизонти у виконавстві європейської класики (згадаймо про надзвичайну популярність Міжнародних конкурсів, де серед числа тріумфаторів є артисти із далекосхідних країн), а музиканти із Європи у їх гастрольний графік включають Японію, Китай, Корею, Індонезію, Малайзію, Тайланд тощо.
Список чинників, які запропоновані мною для оцінки актуальності музичної класики, кожен може модифікувати Звертає на себе увагу велика кількість таких позначок, як «тощо», «та ін.», «і багато інших», «і т. д.». Мабуть через те, що класична музика є явищем світового масштабу, а опис вражаючого репертуару композиторів не поміститься в рамки невеликого роздуму, то багато прикладів залишилося поза увагою. Хоча, з іншого боку, це створить додатковий стимул для всіх охочих поцікавитися тим, про що я натякнула, але з різних причин не написала.
* Для даного роздуму із самостійно вибудуваним планом аналізу використано дані із власних попередніх досліджень, в описах репертуару згадано твори, опрацьовані в теоретичних курсах ЛНМА або виконані мною в рамках навчання чи роботи.
Автор: Юліана Бурда
Автор статті – випускниця Львівської національної музичної академії ім. М. В. Лисенка (магістр зі спеціальностей «Фортепіано» та «Музикознавство»), Національного університету «Львівська політехніка» (магістр зі спеціальності «Маркетинг»), викладач фортепіано та концертмейстер у Дрогобицькому музичному коледжі ім. В. Барвінського. Сфера наукових зацікавлень – класична музика в сучасних медіа (зокрема, в рекламах), музична соціологія (вивчення музичних смаків і вподобань слухачів, аналіз функцій музики від давніх часів до сьогодення), камерно-інструментальна творчість, історія музичного мистецтва, історія електронної та комп’ютерної музики.
Як музикознавець виступала із лекціями «Класична музика в українських та світових медіа: Що? Де? Коли?» у рамках Днів класичної музики УКУ (жовтень 2017 року), «Класична музика в сучасному рекламному середовищі» на кафедрі Маркетингу і логістики НУ «ЛП» (листопад 2017 року), Лауреат конкурсу магістерських робіт (проект «Музика в рекламі як соціокультурний об’єкт», м. Київ, 2017), виступала консультантом студентки кафедри Культурології УКУ з метою підготовки до інтерв’ю із учасниками оркестру «Musica Fiorita» (жовтень, 2018 р.). Від травня 2018 р. стала одним із співавторів українського Інтернет-ресурсу про класичну музику «Moderato». Від 2014 р. беру участь у Міжнародних конференціях (м. Дрогобич, м. Львів).