Фільм «Хористи» Крістофа Барратьє – 95 хвилин дитинства

Кожен  з нас був дитиною, але що Ви пам’ятає про це? Поїздки до бабусі, іграшки, садочок, школу ? В кожного свої спогади. Та чи пам’ятаєте Ви найголовніше – як то бути дитиною? Можливо, не всі це забули, але якщо Ви не проти згадати подивіться французький кінофільм Крістофа Барратьє «Хористи».

Легко бути дитиною, коли ти оточений любов’ю. А що як ти самотній, ніким незрозумілий, покинутий. Борсаєшся, пливеш проти течії життя. Ні, не тому що хочеш, а тому що не розумієш тих рамок загальноприйнятих норм поведінки в які тебе намагаються втиснути дорослі. Чиниш наперекір, та у випадку вищезгаданої кінострічки, потрапляєш у інтернат для неблагополучних дітей. Добре якщо пощастить, і на тебе чекатимуть досвідчені та мудрі педагоги. А що коли всім там заправляє тиран з життєвим кредо «дія-протидія»понад усе прагнучий слави та влади, хоча б над беззахисними дітьми? Що тоді? А я скажу вам ! Суспільство черговий раз поповниться соціопатами схильними до девіантної поведінки.

Як точно фільм порушує проблему виховання дітей та підлітків в соціальних закладах. При чому у будь-якій країні світу. Чи то недостатнє державне фінансування, чи то байдужість дорослих до чужих, а інколи й до своїх дітей призводять до ображених, озлоблених вихованців. Дитина, яка ніколи не знала любові стає в душі диким звірятком, яке чекає лише на образу. Тож, давайте будемо чуйнішими, уважнішими, толерантними один до одного, а найголовніше до всіх дітей. Бо, як відомо чужих дітей не буває.

Та за законами Всесвіту на противагу злу приходить добро в образі вчителя, який рятує дитячі душі мистецтвом, а саме музикою. Звісно декому це стає зрозумілим вже з назви стрічки, що йтиметься про музику. Але здогадуватись одне, а на власні очі споглядати за тим як мелодія розтоплює дитячі серця, знаходить до них ключик, щоб наповнити їх розумінням, любов’ю та вдячністю. Оце вже інше! Адже під час перегляду  Ви й самі сповнитеся всіма цими чеснотами та на 95 хвилин поринете у дитинство.

Знаєте, я зовсім не маючи музичного слуху та надто мелодійного голосу пошкодувала, що не потрапила, свого часу, до шкільного хору та наспівувала цілий день ліричні, такі щирі дитячі  мелодійки з кінофільму.

Автор: Наталія Денісова

Фото з Інтернету