Довгий шлях до Оскара

Оригінальна назва: The Revenant

Рік виходу: 2015
Режисер:  Алехандро  Гонсалес  Іньярріту

В головних ролях: Леонардо Ді  Капріо, Том Гарді, Донал Глісон

Без будь-яких сумнівів це найбільш обговорюваний і нагороджений фільм минулого року. Стрічка, що, зрештою, принесла Леонардо Ді Капріо таку заслужену і вистраждану нагороду «Оскар». Тріумф мексиканця Іньярріту, що увірвався в кінематограф зі своїм «Сука – любов» і вже другий рік підряд захоплює серця членів кіноакадемії і глядачів по всьому світу.

Якщо говорити про фільм, то варто починати з похвал на адресу оператора Еманнуеля Любецкі, чий талант приніс в філософські притчі режисера фотографічну красу і допоміг йому у завоюванні Голлівуду. Сама картинка просто вражає своєю довершеністю     та реалізмом. Камера спочатку ковзає по верхівках віковічних сосен, а в наступну мить опускається в самий вир подій, створюючи виняткове відчуття присутності, про яку можуть тільки мріяти фільми, зняті з використанням найновітніших технологій. Довгі монтажні ряди, що демонструють таку незайману природу, можуть стомити любителів екшну, але припадуть до душі поціновувачам якісного кадру.

Фільм знайомить нас з непростою долею американських першопоселенців, що змушені заробляти на життя, видобуваючи шкури в засніжених лісах Північного заходу. Вже на перших хвилинах ми стаємо свідками зіткнення білої людини з місцевими племенами. Сцена, класична для вестернів, відображена за допомогою найновіших кінотехнологій, змушує прикипіти очима до екрану.

Головний герой Г’ю Гласс у виконані Леонардо Ді Капріо уособлює одного тих чоловіків, чиї імена стануть легендарними для майбутньої американської нації. Сам зовнішній вигляд головного героя, одягненого в шкури і з густою рослинністю на обличчі, змушує одразу викинути з голови звичний образ Ді Капріо, як колишнього улюбленця підлітків. Втілення справжнього чоловіка, для якого не страшні агресивні племена і котрий мужньо бореться з нападом розлюченої  ведмедиці. Сама сцена зустрічі героя з ведмедицею вже давно стала легендарною в Інтернеті. Жорстокість і натуралізм, з якими Іньярріту демонструє знущання звіра над нещасною жертвою, можна порівняти з яскравими кадрами «Animal Planet».

Після зустрічі зі звіром тіло понівеченого Г’ю стає занадто важким тягарем для своїх компаньйонів. Його вирішують залишити на сина Ховка, наївного Бріджера і авантюриста Фіцджеральда. Тому Гарді вкотре вдається втілити в образі Джона Фіцджеральда класичного поганця, котрого так легко ненавидіти. Не даремно саме за цю роль новоспечений «Шалений Макс» отримав свою першу номінацію на Оскар. Хитрому мисливцю Джону не хочеться помирати разом зі своїм партнером, до якого він не відчуває надто теплих почуттів, як і до будь-кого з живих. Сина Гласса обманом вбивають, а його самого залишають помирати в неглибокій могилі.

За звичною логікою людина після зустрічі з ведмедем і  кількох днів гарячки повинна була відати Богу душу, та головний герой повністю відповідаючи назві фільму ( дослівно The Revenant – людина з того світу), повстає з могили і готовий на все заради того, щоб помститися за смерть свого сина. Сам факт такого повернення заради кровної помсти викликає певний сумнів. Та якщо дивитися на цей фільм не просто, як на трилер про виживання в стилі Бера Гріллза, а вникнути в той сенс, що закладає в нього режисер, то тоді це Біблійне диво і всі «фантастичні» події фільму перестають бути настільки дивовижними. Основа фільму – це своєрідний сакральний зв’язок людини і природи, в якій людина здатна черпати життєву енергію. Г’ю на відміну від своїх товаришів, проживши довгий час з індіанцями, володіє цим магічним зв’язком.  Його майбутня подорож здійснена не в ім’я помсти, як боротьби поганого і хорошого хлопця, а з метою очищення і боротьби людини з самою собою.

Більша частина фільму буде присвячена подорожі по засніжених пустках суворої Америки і розбавлена флешбеками і снами в стилі Теренса Маліка. Це просто не може не викликати тісної асоціації з не менш відомим фільмом Маліка «Новий світ» також присвяченому першим американським поселенцям. Найбільший недолік, котрий приписують фільму – це  по суті повна відсутність чіткої сюжетної лінії. Не даремно фільм оминула номінація на Оскар «За найкращий сценарій». Персонаж у виконані тепер уже оскароносного Ді Капріо за увесь фільм промовляє кілька десятків слів і грає в основному рухами обличчя і тіла. Картина не є захоплюючою історією, що тримає в напружені до останнього кадру.  Це тріумф незламного людського духу на фоні первозданної природи, що так вдало захоплена на широкоформатні об’єктиви Любецкі.

Автор: Юрій Кушнір

Фото: з Інтернету