Зараз час ніби спинився у радісно-натхненному передчутті Різдва. Новорічні куранти вже засвідчили початок 2016 року, а у душі все одно залишається святковий та піднесений настрій. Напевно, саме в такі моменти хочеться дивитися дитячі та трохи наївні фільми про Санта Клауса і святкову лихоманку. Але ми пропонуємо переглянути вам Різдвяний фільм зовсім іншого ґатунку.
Це кіно зняли вже більше 11 років тому, але ця стрічка якось промайнула сині екрани наших телевізорів, вона не належить до шумовитих «телебестселерів». Однак за нібито банальною назвою «Щасливого Різдва» ховаються часи воєнного лихоліття, а також задокументоване диво.
Фільм «Щасливого Різдва» оповідає про Святий Вечір, який мільйонам людей довелося зустрічати в окопах. Ідеться про Першу світову війну, відрізок фронту, де у затяжному герці зійшлися шотландці та французи з одного боку, а з іншого німці.
Щоденне замерзання, деградація та втома даються взнаки, люди вже більше не відчувають святкового настрою. Але на арену війни раптом виходить Мистецтво. Коли оперні співаки, які силою долі опинилися на Різдво у фронтових бліндажах починають співати колядки, всі вороги раптом підтримують мелодію. І закляті противники на кілька днів стають просто людьми зі своїми маленькими радощами і великими трагедіями.
(на фото показано фрагмент фільму “Щасливого Різдва”, де оперна співачка зачаровує солдатів по різні боки барикад своїм співом)
Запеклі супротивники на час свята виходять зі своїх сховків і спілкуються, моляться, показують одне одно фотокартки найдорожчих людей, навіть грають у футбол. І зовсім не виявляють агресії. Адже виявляється, що навіть найзапекліший ворог залишається людиною, і в інших умовах міг би стати другом. На Різдво 1914 року сталася дивовижна у воєнній історії річ, коли тисячі озброєних людей, відклали свої багнети і спільно святкували велике свято. Цей фрагмент миру під час війни був справжній військовим злочином у політичному плані. Але став тріумфом добра і людяності в аспекті гуманістичному.
Слоган фільму звучить дуже претензійно «Історія, яка не потрапила в підручники». Втім це цілком доречно. Адже про братання на війні широкій публіці відомо дуже небагато. Але такі явища були дуже непоодинокими. Зі слів очевидців Перщої світової відомо, що люди по різні лінії фронту часто не відчували бажання знищувати одне до одного, ця війна була не персоналізована, а загальна. Бо відбувалася виключно через імперські апетити політиків.
Режисер Крістіан Каріон не прагне нам показати ідеологічну чи історичну схему Першої світової. Для нього неважливі міжнаціональні конфлікти, однак кіно митець крізь призму художніх деталей прагне донести, що навіть у мороці запеклих боїв завжди можна знайти місце для людяності та милосердя.
Автор: Оксана Бабенко
Фото з Інтернету