ARTarea – інтернет-журнал журналу «ARTarea»
У Львівському театрі імені Лесі Українки презентували рок-оперу «Ірод. Історія однієї пристрасті» за п’єсою драматурга Олександра Вратарьова. У центрі сюжету особиста трагедія людини, яка наважилася стати тираном, але зрештою знищила себе.
Поєднати складний старовинний сюжет, сучасну рок-музику та найновіші досягнення відео-технологій міг лише сміливий та досвідчений театральний митець. Таким є режисер і актор Олексій Коломійцев. Який і зіграв царя Ірода у рок-опері. Олексій Коломійцев вважає, що виконати роль у рок-опері – це дуже складне та відповідальне завдання для будь-якого актора, адже цей жанр вимагає неабиякої майстерності та самовіддачі.
В основі сюжету лежить історична легенда про стосунки царя Ірода та його дружини Маріамни. Сучасне, із залученням візуальних та звукових ефектів, сценічне прочитання цієї історії дозволяє глядачу провести незриму паралель між минулим і сьогоденням. Адже основою вистави є антитеза. Протиставлення загальнолюдських цінностей, милосердя, які уособлює Маріамна жорстокому внутрішньому світу тирана-дітовбивці Ірода. Акторка, яка зіграла Маріамну, Олеся Котляревська розповідає: «У рок-опері я була дружиною Ірода. Але перед тим у мене було платонічне, чисте кохання з Лукою. Коли люди кохають одне одного, то нічого не змінить це почуття. Хай не на цій землі, хай на іншій, воно буде»
Рок-опера «Ірод» надзвичайно моторошно і пронизливо показує реалії світу, який перебуває під тиранічного владою царя-узурпатора. Багряна кров, країна-вязниця, темна безодня ночі – все це наскрізні образи вистави.
Ці образи недвозначно перегукуються із похмурою дійсністю, яка у ХХІ столітті спіткала північого сусіда України. Але поруч із постійною зневірою та страхом у рок-опері вживається і світле кохання, жертовність та віра у позаземне життя. Адже Маріамні вдається морально подолати Ірода своїми добротою та нескореністю.
Навіть убивши власну дружину , жорстокий цар залишається безсилим проти ідеалів та цінностей за які вона вболівала. Фінал вистави символічний – храм зла, що так наполегливо споруджував Ірод зрештою падає і під своїми руїнами назавжди ховає тирана всіх часів і народів.
* Ремарка: «Ірод» це третя, заключна частина трилогії режисера Олексія Коломійцева. Першими була вистава «Вівісекція», яка оповідає про щоденне зло, та «Антиформалістичний райок, або Сталін є, Сталін був, Сталін буде?», що показує нам сутність епохи 30-тих, коли відбувався кривавий апогей сталінських репресій. Сучасне, неординарне режисерське прочитання цих історій та майстерна акторська гра не залишають байдужим жодного глядача і змушують задуматися над ключовими питаннями буття та постійно протидіяти злу, яке час від часу огортає суспільство.
Автор: Оксана Бабенко
Фото: автора, частково з Інтернету