Коли вам сумно на серці, хочеться кричати, навіть, трощити все навкруги – зупиніться. Є чудові ліки від такого стану – це мистецтво. Переведіть подих, подумайте, як опанувати свій гнів? Можливо ви чудово співаєте чи танцюєте, вмієте малювати чи ліпити, шити чи вишивати, майструвати чи писати, неважливо! Головне – перетворити негатив у щось створене власноруч. Це дасть змогу зробити ваш розпач ... Read More »
Сербія: крок у незвідане
Перша самостійна подорож… Ці слова крутилися у моїй голові з того моменту, як я дізналася про поїдку. Безперечно, я неймовірно хотіла подивитись на іншу країну – Сербію, але маленька, «домашня» дитина навіть не думала їхати від батьків у далекі мандри так скоро (мені було всього 11). Коли я збиралась їхати, то зробила собі маленький зошит із елементарними фразами сербською, бо ... Read More »
Микола Климчук про перекладацькі будні: «Кров, піт і сльози. Ні слави, ні жіночих сердець…»
Ідея цього інтерв’ю виникла на цьогорічному Книжковому Арсеналі, коли я побачила, як автографи роздає не письменник чи ілюстратор (що не дивно в нашу «епоху картинок»), а саме перекладач. Ним був Микола Климчук – талановитий послідовник Святого Ієроніма. Пане Миколо, ким Ви мріяли стати у дитинстві і ким стали? Чи задоволені? Космонавтом, ким же ще. В моєму радянському дитинстві це було ... Read More »
10 загадок Михайла Старицького
Письменник, перекладач, театральний і культурний діяч, корифей українського побутового театру… Йдеться про Михайла Петровича Старицького, який став справжнім джерелом живлення для культури. Самовіддане служіння і напружена праця зробили його відомим поза кордонами Батьківщини. Що ж ми знаємо про цю постать? У шкільній програмі та більшості Інтернет-сайтів все зводиться до сухої хронології. Чи заслуговує сподвижник української культури такого німого пам′ятника? Погодьтесь, ... Read More »
Чи вірите ви у випадковості?
Прочитавши назву книги французького письменника, фахівця у сфері особистого розвитку (як запевняє Вікіпедія) Лорана Гунеля « Бог подорожує інкогніто», я чекала розповідь з легким фантастичним напиленням про втручання Бога у людські долі. Та насправді, для назви швидше слугувало б поняття «випадок» – це є Бог, який подорожує інкогніто. Все ж присмак фантастики після прочитання залишився, проте, як після ненав.язливої, але написаної ... Read More »
Ex Oriente Lux!
Як часто ми дізнаємось щось нове здавалось би про усім відомих людей? Іван Франко завжди і у кожного був на слуху. Хіба не більшість зможе продекламувати частинку відомого: «Чого являєшся мені у сні?» Зустріч, яка відбулась цими днями у Домі Франка розірвала усі шаблони. Виявляється, великий Каменяр не тільки глибоко досліджував українську літературу, а й мав переклади з арабської мови. У контексті ... Read More »
Кольори і фактури романтичної поезії Юрка Іздрика
Нині бути ерудованим у різних сферах науки , техніки та мистецтва дуже класно. Сьогодні я хочу поділитися з Вами роздумами про поетичну творчість одного із учасників Станіславського феномену та відомого українського прозаїка , поета, культуролога – Юрія Іздрика. Він народився 16 серпня 1962 року у м. Калуш, Івано-Франківської області. Творчість Іздрика як літератора, художника чи музиканта – однозначно не для ... Read More »
Як тримати рівновагу (рецепт Елізабет Гілберт)
«Їсти, молитися, кохати»,– роман американської письменниці Елізабет Гілберт про пошуки, про істину, про насолоду і про щастя. Сповідь жінки, яка втекла із галасливого міста шукати себе і своє, розлучившись і втративши все до останньої копійки. Ліз, розчарована і позбавлена задоволення, вчиться жити по-новому. Їсти спагетті, незважаючи на тісні джинси, молитися серцем довгі години і кохати, немов вперше. Історія, поділена на ... Read More »
МИ – ЛИШЕНЬ ТЕ, ЩО МИ ЇМО (?)
Нас легко впізнати на сімейних бенкетах. Ми їмо моркву, тримаємось осторонь і деремо носи догори. Нас легко впізнати у соціальних мережах. Ми виставляємо моркву напоказ і співаємо оди своїй силі волі. Нас легко впізнати на вулицях. У їдальні, кафе, у кав’ярні і в барі. Відверто, нас легко впізнати будь-де. Живих чи мертвих, самотніх чи з групою. Знайте, так чи інакше, ... Read More »
ЗАХІДНА ПИХА І ВИСОКОГІРНІ ІСТИНИ: РЕЦЕНЗІЯ НА ФІЛЬМ «СІМ РОКІВ У ТИБЕТІ»
У фільмах головні не смішки, не подиви, не сльози, які розривають нас під час перегляду. Не ті одномоментні емоції, які викликають репліки героїв і трюки каскадерів.Головне те, що лишається після титлу Theend. Ті роздуми, на які нас наштовхує глобальний режисерський задум, а не окрема вдала сцена чи принагідний ракурс. Встигнувши вскочити на полицю класичного кінематографу, фільм «Сім років у Тибеті» ... Read More »