ARTarea – інтернет-журнал журналу «ARTarea»
« …вона пішла на його ледве чутний голос, пробираючись у темряві за лаштунками. Він стояв у тьмяному світлі й говорив:
Мій бідний, чесний пане! Добре серце
Тебе в нещастя ввергло! Як це сталось,
Що добре серце в нас гріхом назвалось?
Вона прослухала всю сцену, перш ніж зрозуміла, що це «Тімон Афінський». П’єса Шекспіра. Її не видно було в темряві, і тому вона не стримувала посмішки — кумедний, милий чоловік… Цим акторством роздмухує життя в старій, майже неживій, мрії. Старе «Я», яке вона давно поховала, виявляється, й досі потихеньку живе собі в ньому. Але ж як пафосно, як голосно. І зовсім він ніякий не актор, яким вважав себе. Вона стояла в чорних складках завіси, а він закінчив, і все вклонявся і вклонявся. Потім затамував віддих і знову повернувся у своє тіло…»
Доля, сенс життя, реалізація особистості – всі ці поняття такі туманні та складні. Іноді щось находить – просто сентиментальний настрій, перегляд кінострічки чи, як у моєму випадку, прочитання книги «Долі та фурії» авторства американської письменниці Лорен Грофф – змушує думати про все це, залишаючи по собі важкість в голові та на серці.
Можливо ці терміни вигадані якимось мудрагелем, щоб похизуватися? Чи дійсно ці матерії мають місце у нашому житті і ми такі безпомічні перед ними?
Бувають у житті моменти коли НІЧОГО не хочеться, так би і залізти з головою під ковдру, мов би загородитися нею від усього світу. Але Бог, хочете Всесвіт, хочете Випадок, називайте як завгодно, ДАЄ нам людей, які мають силу витягнути нас з цього відчаю. Кожен по собі ми самотні, однобокі, тому, на мою думку, Провидіння і дарує нам Супутників. Чи на багато ми здатні наодинці? Роззирніться, навкруги у кожного є така людина!
Добре, коли щастить і ця людина стає твоєю, я маю на увазі Ви повністю отримали на неї право власності – юридично оформити Ваші стосунки – одружилися. Але частіше буває так, що наче якась мана застелила очі, і досі не вдалося помітити того хто запалює у Вас вогник, іскру, пробуджує віру, надію та любов, змушує встати та йди далі, тобто спонукає до активного руху. Попри все, чуєте, попри все знайдіть таку людину, бережіть її та цінуйте!
Всі ми знаємо рух – життя! Ідеш, працюєш, щось створюєш, а заради дорогої людини ладен і на шедевр, щось знакове, масштабне. Доводиш, ось який я чудовий, ти недарма мене обрав(ла). Відкривайтесь цим людям, довіряйте їм, бо вони Ваш квиток в успішне життя, вони ведуть Вас до звершення Вашої долі, допомагають зрозуміти сенс життя, реалізуватися, як особистість. Поруч з ними все стає простим та зрозумілим, хочеться звернути гори.
Неодноразово історія доводила нам, що в тіні кожної успішної людини, тихенько та непомітно схована її друга половинка. Так, менш відома, менш успішна, але яка є трампліном успішної кар’єри чи винаходу, чи витвору мистецтва. Без цієї половинки людство якоюсь мірою збідніло б духовно, не мало того чи іншого діяча культури, політики чи науки. Як мало знаємо ми про цих важливих «тіньових» осіб, а про деяких взагалі не здогадуємось.
Тож кожному, хто виділив кілька хвилин свого часу, щоб прочитати ці рядки бажаю в потрібний час знайти свою справжнього ДРУГА, ну і звісно обов’язково раджу прочитати книгу «Долі та фурії» Лорен Грофф – отримаєте розважливо-філосовський погляд на життя та посмішку Джоконди від того, що Ви знаєте, щось трішечки більше за всіх оточуючих)
Автор: Наталія Кулик
Фото з Інтернету