ARTarea – інтернет-журнал журналу «ARTarea»
Костянтин Почтар – гітарист та вокаліст київського гурту «5 Vymir», та автор сольного, акустичного проекту «Postman», з яким він виступав у Львові у рамках фестивалю «Свято музики». Мені вдалося його зловити після виступу і розпитати про творчість у гурті, сольну кар’єру, та дізнатись його точку зору про фестивалі в Україні.
Як ви потрапили на свято музики?
Я не подавав заявку. Зараз Postman, як моє альтер-его знаходиться у стані творчої сплячки. Я не планував виступати і це був абсолютно спонтанний виступ. Мені подзвонив Саша Буль, сказав, що вони організовують тут фестиваль сонграйтерів і тому я погодився. Як би я виступав сам, то навряд чи, але тут було дуже багато хороших музикантів. Я фактично гітару взяв вперше за пів року.
Чому такий великий сплеск фестивалів в Україні?
Багато музикантів – багато фестивалів. Справа в тому, що можна сперечатись про рівень цих фестивалів. Оскільки я і моя група отримуємо запрошення на фестивалі, то можу сказати, що така райдужна ситуація здається тільки з боку. Більшість з цих фестивалів починають свої запрошення з таких слів: «Розумієте, ми фестиваль-початківець, в нас нема бюджету», і все таке. Тобто, якщо є фестиваль, за який люди платять гроші, то організатори намагаються запросити гурти грати за безкоштовно. Таких фестивалів скоро не буде. Я думаю, що люди по трохи змінюють своє відношенням до музики. Ми багато років жили радянським спадком, коли музика вважалась придатком до хорошого настрою вечорі. Нещодавно ми виступали на фестивалі в Каневі. І коли ми вийшли на сцену, закривати концерт, натовп молодих людей знав слова кожної пісні. Ми були вбиті наповал. Ніхто такого не очікував. Необхідна якась децентралізація. У Києві багато подій, а в Київській області – мало. Мені б хотілось, щоб такого було більше. Виступити у Львові п’ять років тому – це теж була велика проблема і круто, що ситуація змінюється і музика розвивається.
Ви анонсували, що у Postman через декілька тижнів вийде новий альбом. Розкажіть про нього.
Коли він вийде я ще не знаю. Пісні вже є записані. Я просто чекаю моменту, коли їх випустити. Це буде англомовний альбом. Він складається абсолютно з нових пісень, які відрізняються від того, що я робив раніше. Там буде набагато більше музики. В кожному з цих чотирьох треків мені дуже подобається гітарна партія. Це такі пісні, з яких можна прибрати текст і вони без нього будуть гарно звучати. Просто, як повноцінна гітарна музика. Цей факт мене дуже тішить, бо я люблю гітару. Якщо в перших моїх записах було більше акценту на текст, то тут більше акценту на музику.
Чим саме буде відрізнятись звучання?
Все так і лишається: акустичні пісні з елементами кантрі. Акустичну гітару ти не змусиш звучати, як саксофон. Останнім часом я слухав багато індійської і африканської музики. Якісь такі мелодики, якісь мотиви я намагався використати в своїх піснях. Я не знаю чи буде таке звучання звичне для українського слухача. Англомовна музика з якимось ухилом в латиноамериканську музику. Не знаю. В Postman я не скований ніякими обов’язками не перед ким, крім себе. Я просто роблю те, що мені подобається і я безмежно радий, що є багато людей, які цю музику люблять і слухають.
Про що тексти?
Про пошук себе. Раніше я писав про стосунки між людьми. А це будуть пісні більше про самозаглиблення. Про те, що людина відчуває коли залишається з самим собою. Те, що кожна людина робить час від часу. Я помітив таку штуку: коли в тебе все класно – тобі не хочеться слухати пісні про нещасливу любов. А коли в тебе нещаслива любов – тобі не хочеться слухати пісні про те, що все класно. Але мають бути якісь теми, які людину переслідують все її життя. Бо кожен з нас іноді залишається вечором сам із собою і знімає ті соціальні маски. І, я думаю, всі ми самі з собою розмовляємо і намагаємось щось вирішити, дати відповіді на якісь питання, а якісь питання задати.
Як ви розрізняєте творчість у 5 Vymir і у Postman?
Ніяк. Воно відбувається саме по собі. Postman більш добрий, більш веселий. В мене ніколи не було, що конкретно пишу для когось з них. Я просто пишу музику, а потім, коли вона вже написана, я розумію де краще її використати. Є музика, яку просто класно грати на акустиці, де непотрібна група.
Зараз 5 Vymir у відпустці?
Ні-ні. З 25 червня починається сезон літніх фестивалів. Ми пів року писали альбом, потім були в турі. З листопада минулого року по травень, ми провели все життя у репетиціях і записах. Треба було трошки перепочити і скоро знов будуть концерти. В нас багато фестивалів з’явились цього року, і ми на них будемо грати.
Чи буде новий кліп?
Так, скоро. Є два варіанти ми поки ще не вирішили остаточно. Коли ми вирішим, ми почнем цим займатись і обов’язково це анонсуємо. В нас окрім «Нові Імена» є ще три пісні, які ми плануємо виступити, як сингли з альбому і зараз ми вирішуємо, яка буде друга.
Чому ви з 5 Vymir записували свій останній альбом в хатинці біля лісу?
Настає момент, коли місце і атмосфера навколо починають відігравати роль. Особливо коли ти граєш музику. У нас люди мало звертають увагу навіть на умови де вони живуть і як виглядає їхня квартира. Адже не потрібно багато грошей, щоб твоя квартира виглядало класно. І в якому місці ти граєш і виступаєш також має значення. Тому ми поїхали в будинок за містом, біля лісу. Для того, щоб нас нічого не відволікало. Для того, щоб відчувати повну гармонію з навколишнім середовищем. І всі свої сили сконцентрувати лише на записі музики.
Не було такого, що музики було забагато?
Було. Ми ходили гуляти. Ходили до лазні. Їздили в магазин. Завжди мали що робити. Люди ж якось жили без Інтернету. І все було добре. Коли ми приїхали перший раз нас засипало снігом і ми два дні не могли виїхати машиною в магазин і сиділи вдома. І все було класно. Це найкращий досвід, який був у моєму житті. В плані запису нічого більш значущого в історії нашої групи я не можу згадати. Ми не порівнюємо запис альбому з концертами, але загалом було неймовірно.
Від чого у вас більше задоволення від концерту, чи від запису?
Це різні процеси. Інколи тобі хочеться записувати музику. А після того, як ти її багато записуєш, то ніякими копняками тебе не змусиш повернутись в студію. Поки що, в студію мені не хочеться взагалі. Хочеться грати.
Які б ви дали поради молодим музикантам?
Напевно, просто треба вірити і багато працювати. І робити те, що тобі здається неможливим. Якщо ти дійсно чогось хочеш – ти це робиш, якщо не робиш – значить не сильно хотів.
Розмовляв: Юрій Андріїв
Фото з Інтернету