Нещодавно у Видавництва Старого Лева з`явилась нова книга “Мій дідусь був черешнею” італійської письменниці Анджели Нанетті. Цей твір вже перекладений більш ніж 20 мовами і я надзвичайно рада, що душевна історія маленького Тоніна тепер є й у нашій українській бібліотеці.
Сама назва книги вже попереджає про зворушливість та щирість розповіді. І справді, ніяк не хотілось відпускати головних героїв, які були настільки справжніми, що я сама згадала посиденьки з бабусею і запах її вишневих пиріжків.
“Мій дідусь був черешнею” – це книга, яка потрібна всім : для дітей,щоб вони зрозуміли цінність їхніх рідних , а для дорослих,щоб згадати дитинство з улюбленими бабусею і дідусем. Читаючи книгу, мене надзвичайно вразило вміння письменниці описати важкі ситуації, такі як смерть та хвороби рідних.
Анджела Нанетті вміло описала почуття маленького хлопчика та його розуміння смерті дідуся й бабусі.
Цей твір змусив мене не лише згадати солодке дитинство у селі, а й подумати про те,що насправді рідні не пішли на небо,як нам завжди говорять дорослі, а вони тут, поруч з нами,просто вони оселились в їхні улюблені речі. Як казав вподобаний мною милий дідусь Оттавіно : “Доки тебе хтось любить, померти неможливо” і,думаю,це важливо зрозуміти всім.
У книзі важливий сюжет, стиль написання і ,звісно ж, обрамлення. Видавництво Старого Лева забезпечили приємну атмосферу, яку створили малюнки Анастасії Стефурак. Саме так я й уявляла черешню Фелічію та головних героїв з їхніми добрими усмішками.
Отож, раджу всім прочитати “Мій дідусь був черешнею”- книгу, яка має надзвичайну можливість, а саме : повертати у дитинство.
Автор: Віта Євстіфеєва
Фото надані автором публікації