ARTarea – інтернет-журнал журналу «ARTarea»
Зазвичай всі слухають музику Баха, а ми тут у Collegium Musicum подумали собі, чому б не послухати про Баха. Отож, все почалося з ідеї записати кілька відеороликів, відеозвернень музикантів про місце музики Баха в їхньому житті.
Насамперед, планували записати думки та ідеї людей дотичних до Бах-маратону, найбільшої музичної події цього року. Першим був художній керівник Іван Остапович, а далі композиторка Богдана Фроляк, чий твір є у програмі Маратону.
Але вже третій запис і наступні звернення «скерували» нас на мастабніші задуми. В результаті — кілька десятків Bach-talks, де можна почути різні думки, враження та історії про Баха! В моїй уяві цей проект відразу набув своєї стилістики – кожен ролик обрамлений фраґментом із першої віолончельної сюїти Баха, а кожен Bach-speaker у своєму відеозверненні говорив про «ЩоДляТебеМузикаБаха?». У підсумку – різнобарвна картина, плюралізм думок, всі погляди різні — всі цінні. Переглянувши Bach-talks, отримуєш також часточку творчого запалу від кожного, хто взяв участь у розмовах.
(на фото Тарас Демко)
Хто долучається до цих відео звернень?
Bach-talks має на меті показати, що класичну, «недосяжно-високу», академічну музику слухають не тільки самі музиканти, які ж її і виконують (таке враження часто побутує серед нас), а й ті, хто, здавалося б, далекий від неї (хоча звісно це не так) — це і літератори, і священники, і чиновники, і науковці…
Ті, до кого ми звертались, радо погоджувалися сказати кілька слів про музику Баха. Серед них є відеозвернення сопрано Зоряни Кушплер, філософів Мирослава Поповича і Тараса Лютого, композиторів Олександра Козаренка і Богдани Фроляк, піаніста Йожефа Ерміня та багатьох інших особистостей, з різних куточків світу: із Автрії, Польщі, Німеччини, Сінгапуру, Росії, з різних міст України. Врешті, на мою думку, говорячи про Баха, можна бути цілком певним, це не хитка тимчасовість політики, де все міняється щодня, а століттями усталена завжди актуальна традиція, цінність, на яку можна і варто покластися.
До проекту окрім кількох десятків людей, що висловили свої думки про Баха, долучились також наші друзі оператори, фотографи, музиканти, що допомогли технічно: Іван Федорич, Ольга Дмитрів, Мар’ян Павлик, Альона Декуша, Орест Смовж.
3. Минулої весни ваша спільнота проводила дні музики Баха. Це був дуже великий захід, було долучено багато музикантів. Чому CollegiumMusicumзвертається до музики Баха саме навесні? У цьому є певний символізм?
Бах — універсальний композитор. Таким його сприймають не лише музиканти. Бах об’єднує щоразу більше і більше людей. Це, насправді дуже модний бренд, якщо можна так висловитись із точки зору маркетингу. З іншого боку — це завжди виклик для музиканта, виконання Бахової музики вимагає, окрім технічної майстерности й вправности, ще й тонкого відчуття — справжньої музикальнольсти.
Спільнота Collegium Musicum гуртує навколо себе амбітних професійних музикантів, в чиєму репертуарі твори Баха займають відповідне місце, можливо цим і спричинена така значна кількість концертів із музикою Баха, зокрема і торішній фестиваль http://artarea.com.ua/muzika-dlya-buremnih-chasiv/ численні концерти із його творами, лекції. Чому саме навесні? – 21 березня (за старим стилем) — день народження композитора. Цього року Львівська Філармонія масштабно відзначає його 330-річчя, організувавши Бах-маратон. Наша спільнота є активним учасником маратону, підтримуючи таку безпрецедентну для України, глобальну культурну подію, що об’єднує понад сотню міст світу.
(на фото представники спільноти Collegium Musicum)
Символізму у зверненні до музики Баха саме навесні, окрім того, що він народився у березі, немає, проте сама його музика насичена символізмом вдосталь, про це краще питати у музичних теоретиків, ця тема дуже цікава, але майже невичерпна.
Що справді могло б бути символічним навесні, то це виконання «Весни священної» Ігоря стравінського = ), але для цього треба набагато більше ресурсів, які, сподіваємось, із часом знайдуться.
Чому творчість Баха напрочуд актуальна у сучасній Україні?
А для цього раджу всім переглянути наші Bach-talks на Youtube-каналі CM, все одно, як мені здається вичерпніше, я не розповім. = ) ( http://goo.gl/Zz5xRp )
Далеко не всі люди спроможні розшифрувати складні символи класичної музики, а зокрема музичних творів Баха. Однак його творами захоплюються дуже різні прошарки суспільства. Чим це спричинено?
Науковці стверджують, що Бах — це підсумок усієї музики, яка була до нього. У його творах відчувається універсальний зв’язок людини із чимось Вищим. Людина чує Людину, прагне до гармонії, добра. Це сталість, яка є завжди надійною.
Йоган Себастьян Бах
Так, ми звикли, що музику Баха можна почути й в громадському транспорті, коли у когось дзвонить мобільний, у рекламних роликах, і фільмах жахів і комедіях, чи навіть коли хтось зображає “класичну музику” – ту-ду-ду-ту-дудудудуду…(імітує орган, токату і фуґу ре-мінор). Ця музика глибоко вкорінена у наше повсякдення, але в часи Баха, ці твори можна було почути тільки у соборах чи аристократичних салонах. На мою думку, найважливіше – це любити, а любов необхідно виховувати — разом із манерами, смаком і світоглядом.
Тарас Демко, співзасновник мистецької спільноти Collegium Musicum
автор проекту Bach-talks
Розмовляла — Оксана Бабенко