Цьогоріч 9 листопада виповнюється 25 років від падіння Берлінської стіни, тож хочу поділитись своїми враженнями від моєї поїздки до Берліну на день об’єднання Німеччини.
Німеччина до і після, Схід і Захід – ці слова набувають особливої ваги сьогодні. Німецький народ був більше 28 років розділений стіною, яка розділяла не тільки світ, дві системи, але і суспільство, чим спричинила море страждань та море крові. Вона є символом утопії та безглуздя системи, яка стала абсурдною з першого свого дня існування. Адже була створена і існувала на хиткій канві кривавих насилля та репресій. Проте такі форми правління можуть тривати лише певний час. Яскравим доказом тому є і була Берлінська стіна, яка незважаючи на свою неприступність, була знищена волею народу, що спіткало у майбутньому і саму Радянську систему.
Тому, цей день має для німців особливий зміст. Народ, що був насильно розділений, зміг об’єднатись. Східні німці, яким протягом довгих років навіювалось ненависть до західних, обнімались та плакали на руїнах «залізного занавісу». Цим вони довели, що кривава політична система неспроможна розірвати єдиний народ.
Прогулюючись вулицями осіннього Берліну, ми слухали романтичну мелодію, яку музикант виконував на піаніно, що затишно розташувалося серед жовтогарячого листя, неподалік від Бранденбурзьких воріт. Тепер крізь пелену багатьох років важко усвідомити, що тяжкий шлях народу до його об’єднання. Адже лише декілька шматків стіни розташованих у різних куточках міста, нагадують про той страшний час, коли Берлін був насильно розрізаний навпіл.
Однак падіння стіни стало лише початком кропіткої праці для німців. Адже східна частина Німеччини, знаходилась в жахливому економічному стані та була майже суцільними руїнами. Ці наслідки доводиться долати і сьогодні. Та німцям це успішно вдається. Навіть сьогодні Берлін – це суцільне будівництво, бо відновлення величезного міста це дуже довгий процес. Кожен німець повинен сплачувати щомісячний «Solidaritätszuschlag», тобто податок солідарності на відбудову та оновлення східної Німеччини. Західні землі Німеччини *( Німеччина поділена на землі, як Україна на області) постійно інвестують великі кошти у східні, адже держава потребує збалансування економіки. Проте економічний стан Сходу, безробіття та внутрішня міграція кваліфікованої робочої сили на Захід є нагальними проблемами сучасної Німеччини.
Ден об’єднання Німеччини попри наші очікування, минув без концертів, салютів, чи інших заходів на центральній площі. Але перед Бранденбурзькими воротами збирались люди різного віку та національності, щоб сфотографуватись та відчути особливий момент, кожен для себе, по-різному.
Повернувшись до Гамбургу, я задав своєму другу питання, щодо відсутності салюту та концерту у такий знаменний для Німеччини день. Мій німецький товариш дав таку відповідь: «Організація концерту та салюту у день об’єднання Німеччини коштувала б місту великі гроші, які можна спрямувати не на коротке святкування,а на відбудову Берліну. Необхідності у помпезних урочистостях нема, бо кожен відзначає це свято у своєму серці».
Після цієї мандрівки мене переповнювали різні думки. Кров, війна, розруха в Україні теж є своєрідною стіною, яка роками будувалася політиками та пропагандою у свідомості людей, розпалюючи ворожнечу один проти одного. Цей яскравий історичний приклад падіння стіни, додає мені ще більше впевненості, що ворожий режим сусідньої держави, який несе кров та війну до України не буде довговічним та приречений. Прикладом цьому є події, які відбулися 25 років тому.
Автор: Микола Бабенко
Фото автора