ARTarea – інтернет-журнал журналу «ARTarea»
Швеція. Країна морозів та глибокого снігу. Не дивно, що природа завжди впливає на творчість митця. І шведська поезія не є винятком.
Вперше із творчістю сучасних поетів-шведів я познайомилася на 20-му форумі видавців у Львові. То був вечір шведської поезії за участю поетів Гелени Буберґ, Юнаса Ґрєна та Ліни Екдаль. Письменники з неординарним, непобутовим мисленням зачитували свої найсоковитіші вірші перед публікою.
Поезія Ліни Екдаль – без перебільшень та ілюзій, вона така, як життя – проста і доступна. Про речі такі, як вони є. Ось її поезія «НІЧ» у перекладі Левка Грицюка:
Махни
гукаю так із вікна спальні
їжачисі яка знаю не спить
обіцяю що зможеш стати моєю сестрою
якщо махнеш — назву тебе сестрою
це було би прикольно мабуть
я довго роздумувала як має бути написаний цей вірш
починала кілька разів
зараз ніч
стою у вікні й дивлюся за їжачихою
помах означав би стільки
мається не тільки права
мається також обов’язки
щось таке я хотіла би сказати
четверта ніч уже
також хочу сказати що високо ціную
і що знаю що вона рідкісна й під загрозою вимирання
можливо стане вимогливим оце
задушливим просто-таки —
сестритися
додумалась я сьогодні вночі
усе стає таким напруженим
перебільшеним уночі
здушеним
здушеним атож
тому я й подумала сестро
сестро просто
махни сестро
подумала я
гукнула я атож
невже ж так важко
невже ж так важко підняти лапку
підняти лапку й махнути сестрі.
Зовсім нестандартний хід думок. Алегорія розвинена до максимуму. Це вже не шкільне «тра-та-та», рима тут значно глибша.
Наступний поет – Юнас Ґрєн, розповідав присутнім про свою нову збірку. Її концепція – роздуми про людину та її зв*язок з оточенням. Юнас зачитав свій новий вірш «Автомагісталь». У ньому – детальний опис автомагістралі: заправки, автостопи, а деколи й тихий звук тварини. Поезія Юнаса зацікавлює ще й своєю «зовнішністю». Вірш написаний у 3 стовпчики різної довжини, із різними інтервалами між словами. Немає ніякої упередженості чи схиляння до стереотипів. Суцільний політ думки – немовби проїзд по нічній шосе.
Та найбільше мене вразила Гелена Буберґ – поетеса, яка володіє надзвичайною майстерністю слова. ЇЇ вірші дещо жорстокі, зате сильні, сповнені психологізму та філософії. Молода поетеса шукає межі між справедливістю і вигадкою. Ось уривки із віршів нової збірки:
Темне літо заплющило очі
Стікає водою як слиною…
Тужу за твоїм диханням
Невидимі обійми, що несуть…
Еластичний час стискає те, що діється
Місяць хитається.
Тіло прокидається в темряві
Слова вбивають, коли вказують на нас
Світло буває загрозливим.
Відгомін скандинавської творчості на форумі видавців розвинув у мене бажання мислити так, як хочу саме я. І ніхто інший. Тобто не перечити самому собі, керуючись ідолами суспільства. А довіряти внутрішньому голосу. Напевне, прохолодне повітря робить дух шведів загартованими, сильними та сміливими. У скандинавських віршах немає страху чи сліз. Шведи пишуть просто, без барокових нагромаджень, але так істинно, що починаєш вірити в кожне їхнє слово.
Тріо сучасних шведських поетів – тільки малий шматок авангардної творчості Скандинавії. Але сподіваюсь, він надихнув вас, як і мене, до пошуків та досліджень інших вершин письменницької діяльності нащадків вікінгів.
Автор: Катерина Воронова